У звичайний буденний день. Відвідини новопавлівської «літературної Мекки»

Дивує і цікавить питання: «Чому благодатна Новопавлівка стала місцем народження стількох талановитих митців України»?

Видно історично склалось так, що нащадки вольнолюбивого козацтва в поєднанні з просвітництвом ХIХ століття забезпечили загальну тягу до знань, до здобутків українського національного відродження. Поряд, в сусідній Великоновоселівці жив і творив великий педагог і просвітитель барон Микола Корф. Його рідня теж проживала неподалік в сусідній Іскрі (с. Клевцево).

Неподалік, в Покровці жив і творив педагог і просвітитель, театрал і землероб М. Каришев (козацького роду), засновник місцевої профосвіти…

Отож Тетяна Сулима, уроджена новопавлівчанка, як і її мама здобули педагогічну освіті в м. Харкові у Христини Данилівни Алчевської (почесного президента європейських педагогів); а та в педагогічних справах постійно бувала у М. Корфа.

З Чернігівщини, в Новопавлівці, з’явився унікальний учитель Аркадій Казка, до речі великий шанувальник творчості Михайла Коцюбинського та  Миколи Чернявського, товариш Павла Тичини. Він перший помітив і відкрив для України поетичний талант Василя Мисика. Хлопець в свою чергу товаришував з сиротою Федором Решетніковим (обидва захоплювали малюванням). Згодом той став …відомим радянським художником!

З Новопавлівки у широкий світ подався і Кузьма Дубина, який через РАБФАК, ленінградські вузи здобув історичні знання і дійшов до вершин української історичної науки. Ймовірно він перетинався із визначним істориком – катеринославцем  В. Пархоменком. Пізніше Кузьма Кіндратокич очолив роботу над двотомною Історією України.

Не менш вдалий творчий злет пережив Віктор Опанасович Іванисенко, літературознавець, автор і редактор  восьмого тому Української літературної енциклопедії (УЛЕ).
Чимало років очолював «УКРТЕЛЕРАДІО»  новопавлівець Григорій (Григір) Мельник, до речі похований на цвинтарі в Межовій.

Вже не кажу про видатних землеробів-геніїв: шестипалого агронома Кравченка, керівників комуни ім. С., чудодія кукурудзовода Гаврила Сулиму і т.д.

Саме про цих вихідців з Новопавлівки ми говорили на літературному зібранні 4 серпня в сільській бібліотеці. Привід дуже слушний: 24 липня – день народження письменника і поета Василя Олександровича Мисика, знавця понад десятка іноземних мов, перекладача європейських і світових класиків. Причому бібліотекар Лідія Сотник ознайомила присутніх з найновішими біографічними, раніше невідомим даними про батьків поета, його страдницьке життя, творчість.

Відмітили ми і 160-у річницю  письменниці – драматурга Тетяни Степанівни Сулими. Відвідали опісля зустрічі на новопавлівському кладовищі могилу Т. С. Сулими Уляни Абрамсон (1871 – 1900рр.)  Поряд відшукали спочинок батьків В. П. Іванисенка, історика-краєзнавця К.В. Діденка.

На цьому зібранні я презентував огляд публікацій в часописі «Червоний шлях» за 1923-1936рр., де постійно публікувались твори Василя Мисика, Миколи Чернявського (зараз ювілей – 155р.), Бориса  Тенети (з Покровки), Івана Кириленка (з Павлограда), Дмитра Яворницького, Володимира Пархоменка і багатьох інших митців. Вони добре знали один одного, постійно спілкувалися, жили одним творчим життям. Це безцінний матеріал для подальших краєзнавчих досліджень.

На нашому літературному зібранні лунали прекрасні пісні за давньою новопавлівською традицією. На закінчення Л. Сотник, В. Давиденко та ін.. порадували присутніх  новими своїми поетичними творами, відбулося утвердження новопавлівського поетичного об’єднання «Серпанок», оформлені заявки  на щорічний «Ліфест» у м. Покровську.

Петро Межівський.