І все ж таки – без Пушкіна. У Межівській громаді триває перейменування вулиць

Пушкіна – Горіхова, Осипенко – Захисників України, Надточого – Вадима Луганського.

У Межівській громаді Синельниківського району триває процес перейменування радянських та імперських топонімів. 

8 квітня на засіданні робочої групи з питань перейменування вулиць та інших об’єктів топоніміки Межівської СТГ розглядали результати громадського обговорення, яке тривало у період 22 лютого – 22 березня 2024 року і стосувалося перейменування 5 вулиць у населених пунктах громади.

До обговорення пропонувалися: вулиця Ювілейна – селище Межова, вулиця 40 років Перемоги – селище Межова, вулиця 50 років Перемоги – с. Запорізьке, вулиця 40 років Перемоги – с. Новопідгородне, вулиця Ювілейна – с. Володимирівка.

Отже, по-порядку. Відповідно, до розгляду питань Робочою групою.

По вулиці Ювілейній у Межовій від громадян надійшли виключно пропозиції НЕ ПЕРЕЙМЕНОВУВАТИ вулицю, оскільки вона була «вирізана» 1984 року до 100-річчя селища Межова, а відтак її назва не містить радянського чи імперського наративу.

Відповідні документи, та свідчення будуть направлені до Дніпро ОВА/ОДА.

По вулиці 40 років Перемоги у Межовій маємо пропозиції : знову ж таки – НЕ ЗМІНЮВАТИ назву; далі – пропозиція перейменувати на вулицю Олександра Карпенка  (на честь Героя-земляка, який загинув у перші дні повномасштабного вторгнення російських загарбників – 26 лютого 2022 року); і ще дві пропозиції:  вулиця – Заквітчана та  вулиця – Ранкової Зорі. За ініціативи закріпленого депутата та жителів вулиці 40 років Перемоги будуть проведені додаткові обговорення.

По вулиці 50 років Перемоги у с. Запорізьке – вулиця Переможна (за пропозицією жителів).

По вулиці 40 років Перемоги у с. Новопідгородне – вулиця Молодіжна (за пропозицією жителів).

По вулиці Ювілейній у с. Володимирівка – виключно пропозиції НЕ ЗМІНЮВАТИ назву вулиці.

Друга частина засідання була присвячена перейменуванню вулиць, які викликали сумніви на першому етапі перейменування, і з приводу яких були отримані додаткові рекомендації від  робочої групи з питань подолання наслідків російської імперської та радянської тоталітарної політики у Дніпропетровській області при ДніпроОВА/ОДА.

Відповідно до цих рекомендацій – вони також підпадають під дію Закону України «Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії»

Мова йде про  вулиці: Пушкіна, Осипенко, Короленка, 8 березня,  Надточого – всі Межова та провулок Короленка у с. Іванівка.

До речі, одна з попередніх ініціатив перейменувати вулицю Пушкіна у Межовій на вулицю Юхима Пушкіна –  російського/радянського  військового діяча, який брав участь у визволенні Межової у 1943-му році викликала великий резонанс у  регіональних ЗМІ, обговорення та почасти засудження – у соціальних мережах тощо.

В тому числі і з боку жителів  громади.

Отже, на звітному засіданні були  розглянуті та зафіксовані наступні пропозиції:

– вул. Пушкіна – вул. Горіхова (пропозиції від жителів);

– вул. Осипенко – вул. Захисників України (пропозиція Робочої групи);

– вул. Короленко – вул. Зелена (пропозиція Робочої групи);

– вул. 8 березня – вул. Березнева (пропозиція Робочої групи);

– вул. Надточого – на вул. Вадима Луганського.

Окремо варто зупинитись на даному перейменуванню, адже раніше повідомлялося, що на честь Вадима Луганського – вчителя Володимирівської школи, який загинув, захищаючи Україну від російських окупантів буде перейменовано вулицю Веселкову у Межовій.

Для інформації: вулиця Веселкова перейменування 2016 року, раніше  носила назву радянського військового діяча Пархоменка.

Вулицю Веселкову у Межовій можуть перейменувати на честь героя – земляка Вадима Луганського

Але, враховуючи, що відповідно до рекомендацій робочої групи Дніпро ОВА/ОДА, вулиця Надточого все ж підпадає під дію Закону України “Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії” та має бути перейменована – вирішено перейменувати її на вулицю Вадима Луганського.

Коментуючи дане рішення, голова Робочої групи, селищний голова Володимир Зражевський відзначив, що сьогодні виконавчий комітет та Робоча група не можуть не брати до уваги запити жителів громади, колективні звернення, петиції, листи.

– Це – запит суспільства. Запит українців, які відстоюють свою незалежність.

Ці пропозиції – обґрунтовані, за ними стоять сотні мешканців громади, як наприклад, щодо перейменування вулиць на честь Героїв-земляків: Олега Кулиненка, Вадима Луганського.

І ми будемо їх розглядати, якщо надійдуть відповідні колективні звернення, – сказав він. 

Нарешті, у селі Іванівка: провулок Короленко буде перейменовано на провулок Нестора Махна (пропозиція Робочої групи). Відзначимо, що нарешті у Іванівці, яку пов’язують з діяльністю українського політичного, військового та громадського діяча Нестора Махна –  з’явиться вулиця (провулок) його імені.

Для інформації: якщо до 27 квітня 2024 року Межівська селищна рада не прийме відповідне рішення (розпорядження голови) – топоніми будуть перейменовані Дніпропетровською обласною державною адміністрацією.

Для читачів «Межівського меридіана» наводимо витяги з рекомендаційних листів щодо роз’яснень Закону України “Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії” (далі – Закон) від робочої групи з питань подолання наслідків російської імперської та радянської тоталітарної політики у Дніпропетровській області при ДніпроОВА/ОДА та Українського інституту Національної пам’яті:

Згідно з пунктом 4 частини першої статті 2 Закону до них відносяться:

  • назви подій, пов’язані з реалізацією російської імперської політики;

  • особи, які обіймали керівні посади в збройних формуваннях СРСР, брали участь або сприяли реалізації російської імперської політики;

  • працівники радянських органів державної безпеки всіх рівнів, до яких, у тому числі, належав Народний комісаріат внутрішніх справ (НКВС);

  • особи, які підтримували, глорифікували або виправдовували російську імперську політику.

Під вищезазначені критерії підпадають такі події та особи:

Пушкін Юхим Григорович, росіянин, російський військовий діяч.

У січні 1918 року як доброволець вступив до лав Червоної армії, брав участь у встановленні радянської влади, обіймав посаду командира ескадрону.

У роки Другої світової війни генерал-лейтенант танкових військ, заступник командувача 18-ї армії, командир 23-го танкового корпусу, заступник командувача військ Південно-Західного фронту, заступник командувача 4-ї танкової армії, заступник командувача 65-ї армії.

Поліна Денисівна Осипенко, постать якої комуністичний тоталітарний режим глорифіку­вав у величезних масштабах. Під час військової служби у лавах Червоної армії обіймала посаду командира ланки винищувальної авіації, а також інспектора військово-повітряних сил при Генштабі РСЧА. Крім того, вона була делегатом XVIII з’їзду ВКП(б) та, за деякими джерелами, співробітником НКВС.

Короленко Володимир Галактіонович, російський письменник. Попри те, що мав українське походження, ніколи не вважав Україну своєю Батьківщиною та присвятив себе розвиткові російської літератури. За вихованням, культурою й ментальністю був росіянином з переконаннями великодержавника, прибічником єдиної і неділимої росії в кордонах 1917 року. Прагнення поневолених народів до національного самовизначення та створення власних держав розглядав як вияв сепаратизму, спрямований на розвал єдиної Вітчизни. Особливо хворобливо ставився до прагнень українців відділитися від росії та мати власну державу. Сприймав їх як вияв “мазепинства” та боявся можливої дерусифікації України.

8 березня, яке використовувалось радянським режимом з метою популяризації власного погляду на роль і місце “нової радянської жінки”. Традиції масштабного святкування 08 березня прижилися переважно у країнах “соціалістичного табору”, на які мав вплив СРСР. Сьогодні близько 20 країн світу мають його як вихідний. Переважно це ті країни, які в ООН голосують разом із Росією проти України. За допомогою цього дня “рускій мір” пробує нас стримати у своїй орбіті.

На початку 2023 року у Верховній Раді зареєстровано проєкт Закону щодо скасування святкування 08 березня в Україні.

Щодо назв “Ювілейна” та “Ювілейний” історичний аналіз, дослідження топоніміки населених пунктів області, України і пострадянських країн свідчать, що вони надавались у радянський період об’єктам  топонімії на честь ювілеїв Жовтневого перевороту, встановлення радянської влади, створення СРСР, днів народжень більшовицьких вождів й інших подій, пов’язаних з діяльністю комуністичної партії. Подібні назви використовувались у рамках реалізації  російсько-радянської імперської політики з метою пропаганди і глорифікації радянської дійсності, тоталітарного режиму та його лідерів. З огляду на це, вони підпадають вони підпадають під встановленні ст. 2 Закону обмеження та мають бути перейменовані.

Крім того, Український інститут національної пам’яті звертає увагу та рекомендує врахувати під час подолання наслідків російської імперської та радянської тоталітарної політики на те, що : топоніми “Партизанські”, “Новопартизанські”, “Орденоносні”, Перемоги”, “Переможців”, “Переможні”, “Підпільні” тощо в радянські часи були обов’язковими в номенклатурі назв для утвердження офіційного радянського наративу і міфології “Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941-1945 років”, за рамки яких були винесені табуйовані союзницькі відносини СРСР та третього Рейху упродовж 1939- першої половини 1941 років, а також причетність Радянського Союзу до розв’язання Другої Світової війни. Згадана міфологія нині активно використовується з пропагандистською метою державою-агресором російською федерацією.

Топоніми “Бригадні” “Виконокомівські , Виконкому, Громадянські, делегатські, Дружби, Дружби, Передові, Солідарні, Трудових резервів тощо  містять очевидні радянські конотації, апелюють до  “соціалістичного змагання” ,”дружби народів”, колгоспної системи, інших явищ, подій та ідиологем радянської дійсності, а тому на сьогодні виглядають анахронізмом, є рудиментом та символом радянського тоталітарного минулого.

Ураховуючи вищезазначене та спираючись на рекомендації  Українського інституту національної пам’яті, просимо розглянути питання щодо перейменування згаданих топонімів”.

Нагадаємо, що на засіданні виконавчого комітету Межівської селищної ради, яке відбулося 25 січня 2024 року , було схвалено Проєкт рішення селищної ради «Про перейменування вулиць та інших об’єктів топонімії населених пунктів Межівської селищної територіальної громади. 

Тоді до переліку вулиць та інших об’єктів топонімії населених пунктів Межівської селищної територіальної громади, що перейменовуються увійшло 55 вулиць. Громадське обговорення  з цього питання у Межівській громаді тривало з 18 жовтня по 18 грудня 2023 року.

Без Пушкіних, Чкалових та Гагаріних: у Межівській громаді перейменують 59 вулиць. Повний перелік

“Межівський меридіан”

У матеріалі використані скріни сторінки у facebook “Межівська дошка оголошень” та фото Тетяни Кіяшко.