Демуринський старостинський округ Межівської громади знову охопила глибока скорбота.

Захисник України Павло Олександрович Паливода, якого майже рік вважали зниклим безвісти, повертається додому «на щиті».

 

Павло Паливода народився у 1976 році. Свій освітній шлях він розпочав у Демуринській неповній середній школі, а згодом здобув фахову освіту у Слов’янському залізничному технікумі. Більшу частину свого життя Павло присвятив «Укрзалізниці», працюючи начальником тягової підстанції на станції Демурино.

У великій і дружній родині разом з дружиною Анастасією вони виховали трьох синів: Олега, Богдана та наймолодшого, 9-річного Тимофія.

Павло був не лише відданим сім’янином, а й активним членом громади. Захоплювався бджолярством і був членом місцевого мисливського колективу. Завдяки своїй працьовитості, доброті та порядності Павло користувався заслуженою повагою серед друзів та знайомих.

З перших днів повномасштабного вторгнення російських окупантів він не зміг залишатися осторонь. Маючи бронь як працівник критичної інфраструктури,  прийняв для себе інше рішення.

«Сказав, мені совість не дозволить… Коли хлопці і дівчата воюють…», — згадує його дружина Анастасія. Павло добровольцем пішов захищати рідну землю.

Він боронив Батьківщину у складі 17-ї Полтавської бригади «Рейд» Національної гвардії України, яка з квітня 2025 року увійшла до складу 2-го корпусу НГУ «Хартія».

Павло воював на найгарячіших ділянках фронту: Донецькому, Запорізькому та Харківському напрямках. За сумлінне виконання бойових завдань його було нагороджено відзнакою Президента України «За оборону України».

Останній раз Павло був вдома у серпні 2024 року. 20 вересня став його останнім виходом на позиції.

Тоді ж родина отримала трагічне сповіщення: їхній чоловік і батько зник безвісти під час виконання бойового завдання.

Майже рік рідні чекали на звістку, сподіваючись, що він у полоні, нехай поранений, але живий.

На превеликий жаль, цими днями надія згасла.

Стало відомо, що старший сержант, командир відділення Павло Олександрович Паливода загинув у тому бою в районі населеного пункту Стельмахівка Луганської області, захищаючи суверенітет і територіальну цілісність України.

Прощання з Героєм Павлом Паливодою відбудеться 22 липня об 11:00 у селищі Демурино.

У Павла залишилися дружина Анастасія, сини Олег, Богдан і Тимофій, а також сестра Наталія.

Вічна пам’ять Герою!