Цими днями, перетнуло жнивний екватор одне з базових господарств Райпільського старостинського округу Межівської селищної ради – ФГ «Лада-Агро» (директор Сипченко С. В.). Погода цьогоріч випробовує аграріїв – на зміну спекотній погоді часто приходить дощова. Але попри це, хлібороби не спиняються і продовжують збір урожаю. 

…Косовицю райпільські  хлібороби розпочали ще наприкінці червня – зі збирання гороху,  На сьогодні  активно триває збирання головної частини озимого клину –  озимої пшениці, а це – понад 700 гектарів.

Не дивлячись, на короткочасні  опади, які гальмують темпи косовиці – господарство  перетнуло екватор жнивної кампанії. Хоча, не все так просто…

Цьогорічні жнива  – досить складні, про це говорять і директор товариства Сергій Сипченко, інженер Олег Конопатенко та й самі хлібороби.

По-перше опади, які загальмували косовицю вже приблизно на декаду, якщо не два тижні  і на, жаль, не зупиняються.

– Після кожної ночі вологість збіжжя сягає – 16 відсотків. Це – багато. Тож доводиться чекати…  Переважно працювати можна лише по обіді. – ділиться керівник.

Та й вилягання окремих посівів, за його словами, досить суттєве – десь до 20 відсотків. Аграрії висловлюють небезпідставне побоювання, що коли погода не дасть зібрати врожай найближчий тиждень – можливе висипання зерна.

Як ми вже відзначили, розпочали жнива райпільські хлібороби з посівів гороху та озимого рапсу – 50 та 220 гектарів відповідно. Тут також втрати. Опади не дали вчасно і без втрат зібрати ці культури, а град просто вибив стигле зерно раппсу на землю (яке, до речі, вже й почало проростати). Як результат, із прогнозованих 30 ц/га, отримали лише близько 15 -ти…

До речі, про «втрати»… Війна постійно про себе нагадує. Під час збирання саме рапсу, жатка комбайна натрапила на … залишки ракети окупантів. Минаючи подробиці (що за ракета та коли ймовірно вона там опинилась), відзначимо лише, що МНС-ники, які виїхали на місце події, встановили безпечність її залишків та утилізували. Але все ж, пошкоджену жатку довелося ремонтувати…

Цього разу, на щастя все обійшлося, але даний випадок ще раз доводить, що Україна воює з державою-терористом.

Ще про війну. Увесь колектив господарства передає щирі вітання своїм хлопцям – двом Олександрам, які сьогодні боронять Україну від рашистських окупантів: Селезньову та Короткому.

Керівник пишається захисниками і розповідає, що  наприкінці травня цього року Олександр Селезньов нагороджений Почесною відзнакою головнокомандувача Збройних Сил України – «Золотий Хрест».

…На полі озимої пшениці працюють комбайни Deutzfahr та CLAAS – за кермом брати: Володимир та Віктор Голуби.  Чоловіки далеко не вперше потрапляють у об’єктив «Межівського меридіана», адже це досвідчені хлібороби та високопрофесійні механізатори.

Їх вже сміливо можна вважати  ветеранами сільгоспвиробництва. Сьогодні підраховуємо, що хліборобський стаж на двох складає майже 50 років. У  Володимира – трішки більше, але на те він і старший брат (жартуємо). Вони у ФГ «Лада-Агро», практично, з дня заснування.

Знову згадуємо, що  хліборобська справа у братів, на генетичному рівні, від діда Віктора Івановича Голуба, бабусі Любові Іванівни… також  механізатора, помічника комбайнера (так –так  – не дивуйтеся у післявоєнні роки – це була зовсім не рідкість), і, звичайно батька, Володимира Вікторовича Голуба – теж механізатора, який багато років  вірою і правдою трудився на райпільській землі.

Про цьогорічні жнива брати говорять, що врожай гарний, але… з огляду на таку погоду, порахувати його можна бути тільки в коморі.  Станом на 1 серпня – стиглий колос пшениці вже дійсно похилився, «вимагаючи»  темпів косовиці… Але де ж їх взяти ті темпи, коли мало не щодня сюрпризи у вигляді дощу ?

– Важкі жнива, одним словом, – підсумовує Сергій Сипченко і додає. –  Ужинок – непоганий, але його ще треба зібрати…

Сьогодні пшениця на круг «дає»  біля 45 ц/га, окремі посіви – понад 50 центнерів. Що-що, а вирощувати хліб українські хлібороби вміють…

Перевозять зерно з поля водії  Іван Бакаляр та Микола Залевський. Згадуємо, що Микола Володимирович  багато років був серед лідерів районних змагань на жнивах за кількістю перевезеного зерна.

Ну і нарешті, на жнивному полі спілкуємось з досвідченим інженером Олегом Васильовичем Конопатенком.  Це – людина з величезним практичним досвідом, небагатослівний практик, з категорії людей, які завжди є основою будь-якого виробництва.

Разом з Васильовичем  обговорюємо удар рашистів по його рідному Кривому Розі… Розповідає, що під обстріл потрапив саме район, де він народився і виріс. Дзвонив братам, питав: чи все в порядку…

У кожному зі «своїх хлопців» Сергій Сипченко впевнений і підкреслює, що без повної довіри та взаємо підтримки неможливо створити боєздатний колектив.     

Загалом настрій у господарстві  – гарний, без жартів нікуди, а в цей важкий час вони допомагають психологічно налаштуватись на роботу. 

Проте, коли заходить мова про війну , всі враз серйознішають і впевнено говорять: «Все, що можуть росіяни та їх ракети – вбивати мирних людей, руйнувати інфраструктуру або, наприклад …   пошкодити жатку комбайна… Але вони не зламають  нашу волю до Перемоги!»

Додати нічого…

 

Репортаж Євгена Травневого.