А вони зустрілися через 35!

Згадуються рядки вірша Надії Красоткіної:

… А в душі лишилось найсвітліше —
Дитинства сонце, юності тепло…
Тож школа людям, мабуть, найрідніше,
Що у житті у кожного було.

Особисто я знаходжу відображення своїх почуттів у кожному слові вірша, більше того, я дуже добре розумію і бачу почуття тих людей, які прийшли на поріг рідної школи через 10, 15, 20, 25, 30, 35 років. В їх очах можна побачити захоплення, смуток, зацікавленість, навіть ледь помітні сльози…

Теплого сонячного червневого ранку до нашої школи прийшли ВИПУСКНИКИ 1986 року. Тільки уявіть: 35 років тому!!!

Кожен зі своєю життєвою долею, але всі усміхнені та щасливі!!! Гості з радістю здали жартівливий “екзамен”, покружляли у вальсі, отримали повітряні кульки дитинства з персональними побажаннями для кожного, а також вшанували хвилиною мовчання тих, хто відійшов у вічність!

Директор школи Валерій Миколайович Коротун сердечно привітав випускників та радо запросив усіх на екскурсію по школі!

Такі зустрічі – це традиція, яка приносить просто масу позитиву, піднесеного настрою та купу емоцій!

Вікторія РЕВА,
педагог-організатор Слав’янської СЗШ І-ІІІ ст.