Що ми знаємо про внутрішніх переселенців, які знайшли прихисток у Межівській громаді. Підсумки анкетування

Підсумки опитування тимчасово переселених осіб, яке провів «Межівський меридіан» в рамках проєкту «Ефективні місцеві ЗМІ: цифровий розвиток для залучення громад», за фінансової підтримки Європейського Союзу.

Межівська громада знаходиться на крайньому сході Дніпропетровської області і протягом всього періоду повномасштабної війни однією з перших приймає тисячі вимушених переселенців, насамперед  з Донецької області. За інформацією відділу соціального захисту Межівської СТГ –  лише офіційно зареєстровано 3600 внутрішніх переселенців.

Межова, зараз, можна сказати, стала таким собі, гуманітарним, транспортним і т .д хабом для жителів сусідніх міст Донецької області : Покровська, Мирнограда, а також Авдіївки, Волновахи тощо.

У  нас вже зараз працюють лікарі, рятувальники, поліцейські з Луганської та Донецької областей.

Однак, разом з цим, сьогодні Межівська громада, як і багато громад України, а особливо т. з. прифронтових територій, де є великий потік внутрішніх переселенців, постають перед питанням: як обрати оптимальний шлях розвитку, на чому акцентувати свої зусилля, внутрішні програми,  як організувати роботу служб та структурних підрозділів в нових умовах.

Проект «Межівського меридіана»  – «Ви – вдома: інтеграція ВПО у життя громади», спрямований покращити, підняти на новий якісний рівень  взаємодію всередині громади задля подолання шкоди від війни, через призму відновлення та розвитку.

У рамках проекту прагнемо  допомогти жителям Межівської громади, а насамперед, тимчасово переселеним особам знайти відповіді на найбільш актуальні питання сьогодення, самим стати учасниками цього процесу, активно долучитися до життя громади, дати їм озвучити, донести до влади та жителів селищної ради головні проблеми та потреби.

А головне – результатом Проєкту бачимо обговорення та пошук шляхів та дієвих алгоритмів вирішення найнагальніших проблем тимчасово переселених осіб.

Протягом місяця «Межівський меридіан» проводив опитування для ВПО https://forms.gle/8ig7QgqBu75EQQnm8, яке бачимо одним з кроків до покращення умов проживання ВПО у громаді!

Респонденти мали поділись, які  мають потреби та проблемні питання,  з якими найчастіше стикаються переселенці. А також ми прагнули побачити, можливо, узагальнений портрет громадянина – ВПО, який знайшов прихисток у Межівській громаді.

Участь у опитуванні була дуже проста – потрібно всього лише заповнити анкету, залишаючись при цьому анонімними. Не виключаємо, що опитування проходили і переселенці, які проживають не територіях громад колишнього Межівського району: Новопавлівської чи Слов’янської.

Одразу відзначимо, що ми сподівались на значно більшу активність ВПО, звраховуючи анонімність та досить зручні канали поширення опитування.

З іншого боку, анкета була досить об’ємна – 39 питань, а тому дякуємо кожному, хто все ж дійшов до останнього питання.

У результаті ми отримали рівно 30 заповнених анкет. Тобто, кожного дня опитування в середньому проходив один респондент.

https://forms.gle/8ig7QgqBu75EQQnm8

Інформація, безумовно не претендує на цінність професійного соціального опитування, з огляду на кількість респондентів та й питання формували журналісти, а не соціологи.

Але й чимало корисної інформації ми все ж отримали.

Отож, ділимось нею з читачами «Межівського меридіана»:

З опитаних – 90 відсотків жінок.

53% – 35-60 років, 40 % – 18-35 і лише 7 відсотків 60+

33,3 % респондентів мають професійно-технічну або фахову передвищу освіту, 30 % – повну вищу (магістр або бакалавр), 16,7 відсотків – бакалаври.

 

 

Переважна більшість ВПО  – 82% приїхали з Донецької області, по 3,4 % – із Запорізької, Луганської, Харківської та Херсонської.

30 відсотків залишили свої домівки не вперше у житті через війну та окупацію.

Як переселенці опинилися саме у Межівській громаді?

Виявляється, майже 38 % мають тут родичів, 34,5% мають тут друзів, знайомих або колег,  17% – їхали навмання.

Актуальне питання житла. На яких умовах проживають переселенці у Межівській громаді?

Отже – 50% орендують житло, 23,3 % – оплачують лише комунальні платежі, ще 20 % живуть у родичів або друзів.

І що надзвичайно показово: 70% опитаних планують поки що залишатися у Межівській громаді

Якщо переселенці все ж планують виїхати з Межівської громади, то серед головних причин такого рішення називають: загрозу бойових дій, відсутність можливостей для  працевлаштування, відчувають недоброзичливість або байдужість місцевих жителів.

Гуманітарну допомогу отримують 73%, при цьому 40 % з них вважають цю допомогу недостатньою. 20% – не потребують такої допомоги.

Грошову допомогу від держави – отримали (отримують) – 76, 7 відсотки.

Так само, 46,7 % отримували допомогу від громадських та міжнародних організацій.

Статус ВПО офіційно оформили  – 96,7 відсотків опитаних.

При оформленні статусу ВПО – лише 3,5 % опитаних зіткнулись з критичними труднощами.

31 % переселенців  стикалися з іншими  труднощами під час перебування у Межівській громаді, ще 20 % чули про них. На противагу – 48 % опитаних нічого не знають про такі ситуації.

На прохання конкретизувати ці труднощі – маємо 70%  питання оренди житла (Важко знайти будинок для аренди, не могли знайти житло, важко знайти житло, дуже-дуже дороге орендоване житло і т. д.). Крім того – питання придбання дров та вугілля для опалення, не компетентність та байдужість працівників одного із структурних підрозділів селищної ради (1 відповідь).

86% опитаних отримують інформацію про свої права та можливості , як ВПО  із соціальних мереж.

Відкритість місцевої влади внутрішні переселенці оцінюють по-різному, 13,3% – вважають її відкритою, 30% – недостатньо відкритою, 26,7 – не можуть визначитись, для 20 відсотків – влада видається байдужою до проблем ВПО.

У зв’язку з війною та переїздом, роботу втратили  43,3 % переселенців, досить велика кількість – 30% не мали роботи до початку повномасштабного вторгнення. 17 % продовжують працювати віддалено.

Фінансових заощаджень не мають 66,7 % ВПО.

Щодо започаткування власної справи, то 50% – думають про це, але не бачать перспектив на Межівщині, ще 50 %  – це взагалі не цікавить.

Якщо відкривати власну справу – то 26 % зробили б це у сфері торгівлі, ще 26%  – у сфері послуг, по 17,4 % – відкрили б власне виробництво, або займалися б культурою та творчістю інші відсотки розпорошилися.

Серед спеціалізованих навичок чи вмінь респонденти означили: будівництво та ремонти, кулінарію, освіту психолога та економіста, кухар-кондитер, художник і  навіть, цитуємо: «Розвиток Межової для географічної, політичної, економічної та культурної свідомості людей в веб-розробці (“HTML”, “CSS” розробка), ботів (чат-ботів, на кшталт мови “Python 3”) та інше…»  На жаль, через анонімність анкети ми не маємо зворотних контактів, хоча деякі спеціалісти однозначно могли б знайти роботу на Межівщині.

До повномасштабної війни 24 відсотки респондентів працювали у сфері послуг, по 13,8 % – у освіті, соціальному захисті та торгівлі.

63,3 % внутрішніх переселенців, що зареєстровані у Межівській СТГ основним джерелом доходу називають  соціальні виплати, 16,7 %  – заробітну плату.

Освіта

У 38,5 %  опитаних немає дітей шкільного віку, відповідно 46,2 % мають таких дітей, але вони продовжують навчатись  у своїх школах онлайн і, нарешті, 11,5%  – ходять до навчальних закладів громади.

Лише у 30 % респондентів  є діти дошкільного віку, з них половина – не ходять до дитячих садків, інша  – вже відвідують або хотіли б це зробити.

Про культурні потреби, дозвілля та спорт.

33,3 відсоткам ВПО на території Межівської громади не вистачає … стадіонів чи спортивних майданчиків. 28,6% не можуть знайти танцювальний гурток або школу, по 23,8% – хотіли б відвідувати музичну школу чи творчі гуртки. 38 % опитаних хотіли б пройти курси зі здобуття нових навичок.  У той же час 33% відсоткам – нічого не бракує.

Що важливо – 63,3 відсотки опитаних уявлення не мають: чи проводяться у громаді заходи спеціально для ВПО – культурні, спортивні чи інші.

Медичні послуги: 48% опитаних користуються ними безоплатно на території громади, 24% – на платній основі ще 20 % поки що не мали такої необхідності

Відношення місцевих жителів та конфліктні ситуації.

40 % переселенців вважають відношення місцевих – нейтральним, 20% – скоріше позитивним, по 16,7 – повністю позитивним та не можуть оцінити.

Разом з тим 33,3% стикались з конфліктними ситуаціями з місцевими жителями, 26,7% – чули про них, 36,7 % – нічого не знають про такі випадки.

 

Можливості щодо самореалізації у Межівській СТГ.

37% – не можуть відповісти, 31 відсоток вважає, що недостатньо, по 10% налаштовані рішуче: так – достатньо або можливостей взагалі немає. Ще 10 відсотків бачать певні можливості.

Найбільше не вистачає переселенцям сьогодні власної домівки – 76,7%,  членів родини, роботи – по 37 відсотків, фінансів, спілкування з друзями  – по 26,7, а також – домашніх тварин, психологічної підтримки, занять спортом тощо.

За яких умов ВПО готові залишитися на Межівщині: 33% – якщо проживання у цій громаді буде для них комфортним, по 30%- якщо знайдуть тут цікаву роботу або їм нададуть окреме житло, 26 %  – лише за умови можливостей для самореалізації. Що важливо – для 40 відсотків респондентів – такою умовою стане факт, що їм немає куди повертатись.

Нарешті, 51, 7 % опитаних планують залишитись у Межівській громаді на постійне проживання, відповідно 48,3 відсотки таких планів не мають.

Наступним у цій серії матеріалів в рамках Проекту «Ефективні місцеві ЗМІ: цифровий розвиток для залучення громад», за фінансової підтримки Європейського Союзу – є стаття: Що пропонує служба зайнятості для внутрішніх переселенців?