Переселенці зі Сходу допомагають наводити лад на території Межівської громади…
На Межівщині екотолоки давно є гарною традицією.
Сьогодні навести лад разом із жителями громади вийшли й переселенці, які знайшли тут прихисток від російських бомб та снарядів.
Наводили лад як у селищі Межова, так і на території всіх, без виключення, старостинських округів. Прибирали сміття, скошену траву, сухі гілки дерев, підчищали, вапнували бордюри.
“З приходом весни та тепла з’являється бажання бачити громаду чистою та охайною, яка так потребує нашого з вами піклування та бережливого ставлення, – відзначив селищний голова Володимир Зражевський. – Ми закликали всіх небайдужих до спільної, гарної справи – взяти участь у впорядкуванні територій.
Але цього разу звернулися не лише до керівників установ, підприємств, організацій всіх форм власності та ФОПи, які здійснюють діяльність на нашій території, а й всіх громадян, які проживають у громаді, зокрема і ті, які набули статусу внутрішньо переміщених осіб”.
Сьогодні, Межівщина приймає біженців одразу з кількох областей, насамперед Донецької, Луганської, Харківської областей. Станом на 26 травня у відділі соціального захисту селищної ради зареєстровано 1650 внутрішньо переселених осіб, з них 500 дітей.
– Всі дуже уважні до нас, всі розуміють, у якому ми опинилися становищі. Тому ми відчуваємо цю підтримку і дуже вдячні межівчанами. Натомість, нам хочеться якось віддячити і зробити щось корисне, – говорять самі переселенці.
Подружжя вимушених переселенеців з Покровська: Олексій, Тетяна та донька Ані.
– Зараз у нас є вільний час.Ми вважаємо, що такі заходи дуже важливі, тому що війна – це не привід для того, щоб опускати руки.
Думаю, і межівчанам, і переселенцям приємно, коли вулиці, парки чисті, охайні. Для цього ми й тут – допомгти вам. Якось віддячити…
У колективі Центральної лікарні, яка впорядковувала вулицю Сонячну – Валентина з Добропілля Донецької області, працює санітарочкою. Говорить, що має межівське коріння, тож почувається, як удома. Є житло і робота, а значить і завтрашній день…
Троє чоловіків зі Слов’янська збирали сміття на зоні відпочинку «Межівчанка».
Тут же, величезну територію сумлінно викошують працівники виконавчого комітету селищної ради, відділу архітектури та будівництва.
Біля Межівського аграрного ліцею разом з директором Оленою Зарудняк працюють цілі родини – з Бахмута та Новоукраїнки (Вугледарська місцька рада). Дорослим намагається допомогти навіть маленька Віталіна… Виглядає це дуже зворушливо.
…Анна – з Красногорівки, що поблизу Мар’їнки. На Межівщину приїхали разом з донечкою. Чоловік боронить рідну землю.
Сама вчитель української мови та літератури, завуч школи. Працювати вийшла із задоволенням, жартує, що до суботників педагогам не звикати.
Має бути порядок і в гостинній Межовій також.
Місто Щастя ще однієї Анни – зараз під окупацією. Це був форпост України на Луганщині.
Аня – колишній військовослужбовець, солдат Збройних сил України.
Сьогодні, коли чоловік захищає Батьківщину від окупантів, вона з донькою знайшла прихисток у одній з родин Межовій. Говорить, що дуже вдячна межівчанам, вийшла допомогти без питань, адже дуже хочеться бути корисною: «Цим ми також наближаємо перемогу!»
Аня – колишній військовослужбовець, солдат Збройних сил України.
У селищній раді говорять, що такі заходи є дуже важливими для переселенців.
– Нам здається, що це додаткова можливість познайомитися з новими людьми і долучитися до життя громади, відчути себе невід’ємною частиною спільноти. – ділиться керуючий справами виконавчого комітету ради Любов Василенко.
Ми спостерігали, як переселенці серед нових знайомих дійсно отримують корисну інформацію, обмінюються контактами.
Та мабуть, найголовніше – це адаптація до мирного та безпечного життя, хоча б на кілька годин відволіктися від думок про війну…
