Зустріч з метеликами
Нещодавно в Межову завітала незвичайна виставка, яка має назву “Зустріч з метеликами”.
Після невеличкого інструктажу ведуча зустрічі Катерина запросила відвідувачів на особисте знайомство з цими тендітними комахами.
І тут почалася справжня містерія: метелики різних розмірів і різноманітного забарвлення сиділи на шматочках фруктів, деякі регулярно тікали зі столу, пурхали з місця на місце, і їх постійно доводилося повертати назад.
Тим часом Катерина почала розповідь про метеликів. Більшість дорослих знають, що метелики народжуються з лялечок, але спочатку вони вилуплюються з яєць у вигляді гусені. Гусінь дуже швидко росте, бо дуже добре харчується, наприклад одна особина за півроку свого життя може з’їсти ціле вишневе дерево!
Коли гусінь досягла необхідного розміру – вона підвішується на гілочку і загортається в кокон. У такому стані вона проводить 1,5-2 місяці, після чого з кокона народжується метелик. Вони бувають і великими, і маленькими, але ніколи не ростуть, тобто вже народжуються дорослими. Щоб великий метелик міг поміститися в тісному коконі – його крильця мокрі і дуже компактно складені, навіть прим’яті. Коли метелик народжується – він вилізає на свій кокон, і в нього є близько години, щоб розправити свої крильця, інакше вони висохнуть і вже не розправляться. Насправді лише до 70% коконів розкриваються у метеликів, можуть літати і проживають своє повноцінне життя, решта 30 або мають дуже прим’яті крильця, або не мають якихось частинок тіла, тому вони нежиттєздатні. Тому ми зазвичай бачимо навколо нас багато гусені, але метеликів суттєво менше.
Отже, коли метелик вийшов із кокона, він живе порівняно недовго – від 1 дня до 1,5 місяця, і таких вважають справжніми довгожителями! Головна місія метелика – відкласти яйця, тобто залишити своє потомство. Один метелик за своє коротке життя може відкласти до 1000 яєць, із яких згодом народиться гусінь.
Харчуються метелики квітковим нектаром, соком із фруктів, водичкою з медом або цукром. Замість рота у них довгий хоботок, який скручується в маленьке кільце, коли вони не їдять. Дуже цікаво, що смакові рецептори у метеликів розташовані в незвичному місці – на лапках.
Особливістю метеликів також є те, що вони абсолютно глухі – не чують звуків, але натомість відчувають найменші вібрації.
Під час розповіді Катерина ставила присутнім багато запитань, і одним з найактивніших був майбутній шестикласник Михайло. Як виявилося, він цікавиться метеликами, бачив про них багато відео в Тік-Тоці і знає, чим вони харчуються. А найбільше йому сподобалося, як метелик лазив по тілу і тріпотів крильцями, намагаючись полетіти.
Кульмінацією зустрічі з метеликами стала фотосесія, від якої були в захваті і діти, і дорослі.
