ГЕРОЇ назавжди в наших серцях !..

І знову сумні звістки приходять на нашу землю…

У протистоянні з кривавими, путінськими загарбниками ми продовжуємо втрачати  вірних синів і дочок України. Молодих, з планами та вірою в майбутнє, мужніх патріотів …

Минулими вихідними Слов’янська громада проводила  в останню путь захисників України: молодшого сержанта Збройних Сил України – Наталію Оксентюк та солдата Збройних Сил – Валентина Личманюка.

Поховали земляків із військовими почестями  – у  Андронівці та Слов’янці .

Сотні  жителів громади, представники місцевої влади  прийшли з квітами, аби віддати останню шану ГЕРОЯМ…

Світлу пам’ять Наталії та Валентина вшанували хвилиною мовчання…

Від імені всіх жителів колишнього Межівського району висловлюємо щирі співчуття рідним та близьким загиблих.

Після нашої Перемоги ми обов’язково більше розповімо про кожного земляка, хто загинув у визвольній війні проти російського окупанта, і вшануємо кожного та кожну…

 

Вона завжди приходила на допомогу…

Молодший сержант, бойовий медик 93-ї окремої механізованої бригади “Холодний Яр”, 24-річна Наталія Оксентюк загинула 8 березня під час бойових дій на Харківщині від рук ворога.

Вона була старшим бойовим медиком у піхотному підрозділі”, – розповідають у бригаді.

Народилася 1997 року. У травні їй мало б виповнитися 25…

До служби в армії дівчина вчилася на медсестру у Дніпровському базовому медичному коледжі, а потім працювала цивільним медиком у Покровську.

У 93-тю бригаду “Холодний Яр” дівчина прийшла у 2020 році, під час ротації на Луганщину. Рятувала поранених біля Новотошківського. Після цього пройшла ще одну ротацію у районі Старогнатівки.

Минулого року закінчила курси бойового медика. Коли почалося російське вторгнення, дівчина перебувала у навчальному центрі – опановувала курс старшого бойового медика.

“Наша мала! Золота дівчина. Я не можу повірити! Вона завжди приходила на допомогу. Коли були на батальйоні, вона могла наготувати їсти, щоб хлопців накормити: то пиріжки жарили, то печиво пекли. Переймалася за побратимів. Гарна була дівчина. Могла і гримнути, якщо треба. Особливо, коли навчала бійців такмеду. А взагалі була спокійна, тиха.  – згадують товариші по службі.

Щирі співчуття батькам Наталії  –  Андрію Степановичу та Марині Петрівні.

 

Хто, як не я ?..

Звичайний слов’янський хлопець Валентин Личманюк якось сказав:

«Якщо не ми, то хто? Комусь потрібно служити, захищати свої країну! “

Про це сьогодні згадують односельці.

Лише нещодавно  Валентину  виповнилося 24 роки…

В серцях близьких, рідних, друзів та побратимів він навічно буде 24-річним ГЕРОЄМ, який загинув у бою проти рашистів на сході України, відстоюючи її територіальну цілісність та незалежність.

У 2017-му році Валентин пішов на строкову службу, підписав контракт із Збройними Силами України. Вже на початку 2022 року продовжив контракт.

Служив розвідником-навідником розвідувального взводу механізовного батальйону.

Загинув під час запеклих боїв з окупантами на території Харківської області.

У Валентина залишились дружина  – Олеся, двоє маленьких доньок Аделіна та Аміна (відомо, що дружина сьогодні при надії ), мама Наталя Василівна, сестра Олена.

Вічна пам’ять ГЕРОЮ!..

 

“Межівський меридіан”.