Помер Дмитро Назарчук — легендарний лікар-стоматолог Межівщини, якого у 2020 році земляки обрали Людиною року

Є люди, про яких можна сказати: вони прожили життя. А є ті, про кого правильніше сказати — вони були потрібні людям.

Саме таким був Дмитро Сидорович…

Його знали багато поколінь мешканців Межової та Межівського району. Знали як лікаря, до якого зверталися у найскладніших ситуаціях. Знали як людину, яка не питала, котра година, який день тижня чи яка пора року, якщо комусь була потрібна допомога.

«Безвідмовний» — мабуть, саме це слово найточніше характеризує Дмитра Сидоровича.

Для нього лікарська професія була не лише роботою. Це було покликання — допомагати людині тоді, коли їй особливо важко.

Дмитро Назарчук багато років працював лікарем-стоматологом, зокрема як хірург.

За десятиліття професійної діяльності через його руки пройшли тисячі людей. І для багатьох він залишився у пам’яті не лише як фахівець, а як лікар, який умів заспокоїти, підтримати, знайти рішення.

Особливе місце у спогадах мешканців Чкаловського, нині Григорівського масиву, займає Дмитрів Сидорович як людина, яка завжди могла «підставити плече».

Там його знали не лише як лікаря.

Знали як майстра, господаря, людину, яка вміла практично вирішувати найрізноманітніші проблеми.

А ще — його легендарний гараж.

Для когось це було просто приміщення з інструментами. Для тих, хто знав Дмитра Сидоровича, — майже окремий світ.

Сотні інструментів, і кожен на своєму місці.

Усе впорядковано, продумано, доглянуто. Людина могла прийти зі своєю проблемою — і дуже часто Дмитро Сидорович знаходив спосіб допомогти…

Він належав до того покоління людей, для яких слова «не можу» часто означали лише одне: треба ще подумати, як це зробити.

З дружиною Ларисою Василівною

Вмів працювати руками. Вмів розібратися в механізмі. Вмів полагодити. Вмів порадити. І головне — не залишав людину сам на сам із проблемою.

Мабуть, справжня цінність людини вимірюється не посадами й нагородами.

Вона вимірюється кількістю людей, які після зустрічі з тобою можуть сказати: «Він мені допоміг».

Про Дмитра Сидоровича таких людей — багато.

Серед них — його пацієнти, сусіди, знайомі, друзі, земляки. Люди різного віку, різних професій і різних життєвих історій.

Хтось пам’ятатиме його як лікаря, який прийшов додому у важкий момент.

Хтось — як сусіда, який ніколи не відмовляв у допомозі.

Хтось — як майстра, який міг знайти потрібний інструмент для, здавалося б, безнадійної справи.

А хтось просто пам’ятатиме його почуття гумору пораду чи просте людське: «Ну що там … у тебе…?».

Людина року Межівської громади 2020 року, коли за нього проголосували більшість земляків.

Дмитро Сидорович Назарчук помер на 87-му році життя.

Прощання відбудеться 25 вересня 2026 року з 12:00 до 13:00 в обласній лікарні імені Мечникова, біля моргу.

Рідні, друзі, колеги та всі, хто знав Дмитра Сидоровича, матимуть можливість провести його в останню путь.

Щирі співчуття дружині Ларисі Василівні, дітям – Юрію та Людмилі, онукам.

Світла пам’ять Дмитру Сидоровичу Назарчуку!