За 10 км від фронту: чому Межівська громада вже зараз планує відновлення. Інтерв’ю з начальником селищної військової адміністрації

Як планувати майбутнє громади, яка сьогодні фактично позбавлена можливості нормально жити, але не хоче втратити себе і вірить у повернення?

Межівська громада Дніпропетровщини сьогодні переживає надзвичайно складний період. Відстань до лінії фронту — близько 10 кілометрів. Через безпекову ситуацію мешканці змушені були залишити свої домівки. Для багатьох Межова та навколишні села тепер існують у спогадах і надії, що одного дня вони зможуть повернутися. Але навіть у таких умовах громада думає про майбутнє. Її представники долучилися до третього набору всеукраїнського освітнього проєкту «Школа відновлення громад».

Сьогодні у Києві — начальник Межівської селищної військової адміністрації Володимир Зражевський. Говоримо про те, як готуватися до відновлення території, яка зараз живе в умовах війни, та чи є вже конкретний план повернення людей додому.

Чому Межівська громада готується до відновлення вже зараз

— Сьогодні 80–90% населення Межівської громади евакуйовано. Люди фактично втратили звичне життя. Водночас ви приїхали до Києва, щоб навчатися відновленню. Чи не виникає відчуття певного парадоксу — говорити про відбудову, коли ще триває боротьба за територію та саме існування громади?

— Проводилося анкетування серед мешканців Межівської селищної територіальної громади. 74% опитаних нині проживають у винайманому житлі. Це дуже велика проблема для наших людей. Водночас 95% мешканців заявили, що мріють повернутися додому і планують це зробити. Близько 600 родин із дітьми заявили, що будуть повертатися. Тобто громада має майбутнє.

У нас було два шляхи. Це зупинитися, сподіватися на завершення активних бойових дій, а потім чекати, коли можливо хтось десь колись протягне нам руку допомоги. Це досить песимістичний шлях. Сьогодні у «Школі відновлення громад» беруть участь 41 громада, з яких 25 — прифронтові. Кожен бореться за свою територію, за те, щоб повернутися і отримати якісь ресурси. І другий шлях — шукати нові можливості, напрацьовуння, досвід і партнерства, задля реалізації проєктів, які допоможуть відновити житло, соціальну сферу, інфраструктуру та повернутися до нормального життя. Я вирішив йти цим шляхом, тому що іншого просто не бачу.

Якщо чекати до завершення бойових дій, ми ризикуємо опинитися в другій чи третій черзі на допомогу від держави та партнерів. Результат буде у тієї громади, що прийде підготовленою до цього етапу. Ми сподіваємося, що громада так і залишиться неокупованою, а Збройні сили України збережуть лінію, на якій зараз знаходиться ворог.

— Чи відчуваєте ви, що попри вимушену евакуацію люди не втратили бажання повернутися? Адже вони бояться не лише руйнувань, а й того, що можуть назавжди втратити свою малу батьківщину.

— Я завжди наголошую: громада — це не території і не землі. Громада — це люди. Ми повинні їх зберегти, щоб потім повернутися. Зараз ми формуємо проєкт бюджету на 2027 рік. Він матиме розвиткові та відновлювальні функції. Це, мабуть, перший за чотири роки бюджет, у якому ми плануємо передбачити першочергові заходи для повернення людей на рідну територію.

Насамперед ми зосередилися на підтримці мешканців. У бюджеті передбачатимемо проєкти для різних категорій населення. Зокрема, підтримку дітей, які мають високі навчальні досягнення, дітей, які потребують допомоги через захворювання, а також звичайних мешканців, які опинилися у складних життєвих обставинах — це наша “підтримка”. І “Зимова підтримка”, і “підтримка” тих, хто працює у сфері охорони здоров’я й освіти і т.п. Тобто цей бюджет можна назвати соціально-відновлювальним: насамперед він передбачатиме соціальні проєкти, а також заходи з відновлення.

Які проєкти планують реалізувати у громаді

— Чого саме ви плануєте навчитися у «Школі відновлення громад»? Чи допоможе це сформувати конкретний перелік об’єктів, які відновлюватимуть першочергово, або знайти джерела фінансування?

— Ми приїхали сюди, щоб сформувати певний кейс та інвестиційний портфель проєктів, для реалізації яких можна буде залучити кошти на території громади. Рівень викладачів у цій школі досить високий. Це представники Києво-Могилянської академії, Київської школи економіки та Массачусетського технологічного інституту. Тому, на мою думку, навчання буде корисним та цікавим. Але найголовніше — це обмін досвідом. Тут зібралися громади, які вже пройшли у деяких випадках наш шлях або зараз перебувають на ньому. Ми спілкуємося, ділимося напрацюваннями.

Щодо конкретних проєктів, то сьогодні запропонувати інвестору відновлення певної школи чи дитячого садка досить складно. Ми ще не розуміємо, у якому стані перебувають ці об’єкти, які підготовчі роботи необхідні та скільки коштів потрібно для їх відновлення. Тому разом із колегами з нашої ініціативної групи ми вирішили запропонувати інший проєкт — створення місцевої пожежної команди. Це такий центр безпеки у громаді. Це буде підрозділ і протимінної роботи, і звичайно функції місцевої пожежної команди, і найголовніше — допомага громаді під час рятувальних та аварійно-відновлювальних робіт.

Це досить затратний проєкт. Його орієнтовна вартість становить близько 16 мільйонів гривень. У цю суму входить придбання техніки та обладнання. Це те, що, на мою думку, сьогодні найважливіше для нашої громади. Саме його ми плануємо представити у «Школі відновлення громад», щоб обґрунтувати необхідність реалізації та залучити фінансування.

— Якого конкретного результату від цього навчання ви очікуєте саме для Межівської громади?

— На жаль, сьогодні я не бачу в державі чіткого плану відновлення саме для таких громад, як наша. Так, громади умовно поділили на функціональні території. Межівська громада належить до територій відновлення. Але на цьому, по суті, конкретика щодо подальшої роботи й завершилася.

Одним зі співзасновників «Школи відновлення громад» є Маріупольська громада. Ми знаємо, наскільки активно вона працює над ініціативами та забезпеченням своїх мешканців житлом. До проєкту також залучені Асоціація міст України та експерти високого рівня. Очікується участь представників уряду, зокрема міністрів, відповідальних за регіональний розвиток та відновлення. Я хочу почути й зрозуміти, яким держава бачить механізм відновлення таких громад.

— Чи означає участь у школі, що громади конкуруватимуть між собою за можливість отримати фінансування на свої проєкти?

— Так, звичайно. Попередньо планують обрати п’ять громад. Одним із партнерів та меценатів проєкту є компанія «Метінвест». Боротьба буде складною, і нам доведеться докласти багато зусиль, щоб увійти до цієї п’ятірки.  Але навіть якщо ми не потрапимо до неї, участь у школі все одно матиме цінність. Головне — це знання, навчання та розуміння того, куди, коли і до кого потрібно звертатися, щоб залучити необхідні ресурси.

Що потрібно для повернення мешканців додому

— Уявімо, що війна завершилася, а безпекова ситуація вже дозволяє людям повертатися. Які три базові речі мають з’явитися або змінитися, щоб мешканці, які зараз далеко від дому, захотіли повернутися?

— Одним із першочергових кроків буде будівництво модульного містечка. Над цим проєктом ми вже працюємо. Плануємо облаштувати модульні будинки для мешканців громади, які першими приїдуть, щоб займатися процесами відновлення та обслуговувати територію. Це, зокрема, лікарі, освітяни, комунальники та працівники органів місцевого самоврядування, які організовуватимуть роботу. У першу чергу це будуть модульні конструкції та приміщення для закладів охорони здоров’я й освіти. Саме з цього ми плануємо починати. Паралельно працюватимемо над питаннями енергетики та газифікації.

Якщо нам вдасться запустити цей процес і рухатися зрозумілими для людей та громади кроками, я вірю, що мешканці повертатимуться.