На жаль, виїжджаючи з небезпечних територій, люди не завжди можуть забрати з собою домашніх улюбленців. І якщо папужки, рибки чи хом’яки ще мають шанс виїхати з господарями, то котам та собакам щастить менше. Більшість їх залишається напризволяще.

Киянка Оксана Гудзовата, родом із прифронтового Новопідгородного, організувала збір коштів на придбання корму для покинутих тварин. Про ініціативу оголосила у вайбер-групі, де спілкуються мешканці села – і ті, що залишилися, і ті, хто був змушений виїхати через бойові дії.

Що спонукало жінку до організації збору? Це не було випадковістю. Із самого початку повномасштабного вторгнення Ксенія Гудзовата активно донатила військовим на ліки, дрони, спорядження, ремонт автівок. Тож, переглянувши нещодавнє відео про Новопідгородне, де його жителі говорили про покинутих тварин, про те, що вони ними опікуються, про катастрофічну нестачу кормів («Варимо дерть…»), жінка загорілася бажанням допомогти землякам. Адже в селі залишилося близько десяти відсотків населення. Ті, хто не виїхав, узяли на себе турботу про численних собак і котів, яких не змогли забрати з собою господарі під час евакуації. Активісти годують тварин по всьому селу, ділячись із ними останнім. Лариса Григорьєва, Надія Литвиненко, Ніна Анжина, Алла Махота, Ольга Омельченко, Ніна та Михайло Синявіни та багато інших стали справжніми рятівниками для чотирилапих.

Яка мотивація у цих людей, спитаєте ви? Дуже проста – допомогти тим, хто сам не може попіклуватися про себе. А це тварини.

Тож, щоб підтримати небайдужих новопідгородян, пані Ксенія й оголосила збір коштів серед односельців. Люди відгукнулися. Зібрані гроші вже використано для закупівлі 160 кг корму. Посилка зі Львова доставлена Укрпоштою до Новопідгородного. Жінки-активістки розносять їжу по дворах, де найбільші скупчення голодних тварин. Їх дуже багато, від десяти до тридцяти на кожній вулиці! І ця кількість за останні кілька місяців зросла, адже з’явилися щенята, кошенята. А ще тварини мігрують зі сходу, рятуючись від вибухів.

Коли спілкувалися із Ксенією, вона визначила кілька ключових моментів:

– Дуже б хотілося, щоб цей збір не став разовою акцією. Бо корм закінчиться, а собак та котів багато. І стає ще більше через відсутність стерилізації домашніх улюбленців. Тому нам потрібна системна допомога з закупівлею корму. Хочу звернутися до місцевих підприємців, фермерів по допомогу щодо фінансування таких закупівель. Односельцям потрібна постійна щомісячна грошова допомога.

     Також є бажання, щоб з боку місцевої влади була активність щодо залучення українських чи міжнародних фондів для порятунку цих тварин та вивозу їх на безпечні локації. Або хоча б безкоштовної стерилізації. Щоб їхня кількість не росла в геометричній прогресії.

Фронт у нас один, його тримають мужні хлопці та дівчата. Але тил маємо тримати ми, підтримуючи та допомогаючи один одному.

Спілкувалася Антоніна ТАРАСЕНКО

1. Контакти Ксенії та ініціативної групи села (для подальшої співпраці та допомоги) можна дізнатися в редакції.