Берегиня» підгородянського родоводу. Пам’яті Тетяни Андріївни Діброви
2 листопада цього року відійшла на спочинок душа Тетяни Андріївни Діброви (Яцури).
Сподівалися ми, її друзі, що відзначимо в січні їй 98-і роковини. Не судилося….
Усе своє життя – проста межівська трудівниця, мама трьох синів, активна співучасниця громадського культурного життя.
Пам’ятаю 2007 рік, наша літературне зібрання з нагоди ювілею видатних письменників Межівщини, де зустрілися не байдужі поети і краєзнавці: Віктор Харламов, Валентин Корчагін, Валентин Чопенко, психолог і письменник Володимир Попов, громадський активіст Остап Петраковський, панотець Віталій Квас… і тітонька журналіста і письменника (новопавлівця – полтавчанина) Якима Івановича Тетяна Андріївна. А ще там були талановиті діти з усієї Межівщини, поети і прозаїки. Організувала свято тодішній керівник будинку творчості В.І. Яківець.
Тетяна Андріївна стала збирачем і берегинею пам’яті численних її родичів підгородян: Пилипенків, Гусаків, Кобів, Давиденків, Дібров, Рудоквасів, Рубанів і Яцур…
Перечитаймо книги спогадів виданих межівськими краєзнавцями: «Родинні обереги підгородян» (Павлоград, 2019 рік), «До історії нашого родоводу» (Межова, 2021рік), «Я тільки вам скажу» (Межова, 2020 рік), публікації в «Червоній зірці». Друзі часто збирались в садибі Тетяни Андріївни, коли приїздив син Філіп з Єйська, поет і гуморист. Син Олексій свого часу написав:
« Я не забуду тієї хати,
Що так милується в вишневому бору,
Там народила нас мати
В чудову осінню пору.
Низький уклін Вам Мамо і спасибі
За те, що не жаліли рук і сили
І вивели нас на шлях людський,
І в добрий шлях благословили!»
Не дивлячись на складну життєву долю, пережиті голодомори, розкуркулення, війни Т.А. Діброва – Яцура прожила багате і змістовне життя, дожила до поважного віку.
Добру пам’ять залишила по собі ця сумлінна трудівниця: мама, бабуся і прабабуся. Сьогодні її згадають і в Києві, і в Одесі, і в Лондоні, і в Полтаві, де продовжується цей славний родовід.
краєзнавець Петро Межівський, друзі, рідні і знайомі.
