Навіть найменша допомога –  крок до нашої перемоги: у Новогригорівці волонтери колективу «Берегиня» плетуть маскувальні сітки 

У невеликому селі Новогригорівка Межівської громади волонтери колективу «Берегиня» уже другий рік плетуть маскувальні сітки із спанбонду. За цей час майстрині учотирьох виготовили 37 сіток для військових на Донецькому, Запорізькому та Харківському напрямків.

У своїй роботі вони використовують саморобний станок для нарізки смужок, який для них виготовили колеги з Новопідгороднього – волонтерського осередку, з яким новогригорівці ще раніше ділились своєю технікою плетіння.  

Усе почалося навесні 2022 року, коли працівниці різних структур Новогригорівського старостинського округу вирішили об’єднатись для допомоги українським захисникам. Спершу жінки виготовляли окопні свічки, проте зі зміною сезону, попит на них зменшувався, тож їх замінили маскувальні сітки.

– В інтернеті купу публікацій передивились, як сітки плести. Припала нам до душі така техніка, якою і зараз в’яжемо. Це був початок 2023 року, – згадує Олена Алєксєєва.

У своїй роботі  вони використовують лише спанбонд – текстильний матеріал, який виготовляється з найтонших волокон полімеру. Розповідають, що військові завжди запитують, із чого виготовлені сітки, і якщо чують, що це спанбонд, забирають їх відразу. Звичайна тканина не підходять для виготовлення хороших маскувальних сіток пояснюють майстрині.

– З тканини вони важкі, особливо як намокне. Це незручно. Коли війна тільки почалась, то робили з усього, що можна, а зараз перевага надається більше сіткам із спанбонду. Вони легкі, безшумні, їх не розпізнають тепловізори. Така сітка лахматенька, як листочки, як травичка. Більше до природи. Якщо дивиться з висоти не простежується один малюнок, бо якщо сітка має чіткий геометричний візерунок, її легше помітити з безпілотника, – говорить Олена Алєксєєва.

Зазвичай, вручну спанбонд на метрові смужки нарізає Людмила Субота. Коли треба прискорити процес, використовують саморобний станок, який для них виготовили і привезли новопідгороднянські колеги-волонтери. Їх «Берегині» навчили своїй техніці плетіння, коли ті тільки починали виготовлення сіток. У цю конструкцію вставляють рулон і протягують його через ножі. 

Далі смужки надрізають за спеціальною технікою «ялинка», і кожну клітинку сітки-основи заплітають цими заготовками. У кінці краї обв’язують тканиною, щоб краще трималась форма. На одну сітку йде близько 27 кв. м. матеріалу, стандартно її виготовляють у розмірі 2 на 6 метрів. 

– Один раз під замовлення робили дві сітки 2 на 10 метрів, а тоді їх об’єднували, бо треба була сітка 4 на 10 м, таке було замовлення. І та сітка, її бережуть, – каже Олена Алєксєєва. – Нещодавно заїзжав той хлопець, і я питала за сітку. Відповів – що вона й досі у них є. Ми цю сітку ще у січні 2023 року плели. Вони накривають нею техніку. Хлопці задоволені», – доповнює Любов Олійник

У команді їх четверо – Олена Алєксєєва, Людмила Субота, Любов Олійник і Людмила Губанова. Кажуть: ніколи не відправляють лише сітки, завжди намагаються додати до них смаколики, окопні свічки чи інші корисні речі для військових. Роблять це спільно з місцевою школою та садочком.

– У нас тісна співпраця з закладами освіти. Ми уже декілька разів, коли відправляли сітки, «дали клич», що будемо робити відправку і чи зможуть нам допомогти. Діти малюють малюночки, вчителі і діти приносять різну випічку. Тоді ми складаємо велику посилку разом із сітками.

Часто до відправлень кладуть теплі шкарпетки, які, доки не виїхала, в’язала місцева жителька Ірина Карасьова та Надія Мала з Водолазького. Сітки відправляють поштою за адресами від волонтерів, з якими постійно співпрацюють – Інною Рибянець, Лідією Чередник і Діаною Кирпиченко.

Матеріали для сіток, зазвичай, закуповують за власний рахунок. Раніше з цим допомагали працівники Межівської бібліотеки.

– Нам дуже багато допомагала Межівська бібліотека, фінансово підтримували. Вони збирали кошти, організовували благодійні збори. Влаштовували лотерею. І порівну ділили ці кошти між Новопідгороднім і Новогригорівкою. Це було разів чотири.

За два роки роботи майстрині виготовили 37 сіток, які поїхали на Харківський, Запорізький і Донецький напрямки. Найбільше допомагали гвардії наступу «Буревій» і бригаді «Хартія», останні – надіслали їм грамоту-подяку за їхню працю. 

– Хлопці задоволені, просять ще – оце найвища оцінка, – говорять вони.

У кожного мотивація волонтерства одна й та сама – задля перемоги, але звучить різними словами.

– Щоб швидше перемога була. Зараз це дурість сидіти чекати, що от прийде перемога: хтось там десь буде воювать, хтось десь там буде волонтерить, а я просто зачекаю. Такого просто не повинно бути. Я вважаю, що або в ЗСУ або для ЗСУ. І разом до перемоги, – Олена Алєксєєва. 

– Бажання допомогти хлопцям. Знаємо наскільки їм там важко. Чекаємо найшвидшої перемоги, щоб хлопці повернулись у свої домівки, у свої сім’ї. Кожен донат, кожна найменша допомога – це крок до нашої спільної перемоги. Згуртованість, головне згуртованість, – Любов Олійник. 

– Гріє думка, що ці сітки зберігають здоров’я і життя, наших хлопців, – Людмила Губанова.

Наразі планують дов’язати коричневу сітку, поки ще не змінився сезон. Як тільки трава зазеленіє, одразу почнуть плести нову – зелену. Матеріал для цього вже є.

Підготувала Сніжана Салівон.