29 серпня – День пам’яті захисників України
29 серпня в усіх куточках держави вшановували пам’ять захисників України, які загинули в боротьбі за незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України. Ця дата приурочена до дня виходу з оточення в Іловайську 29 серпня 2014 року, дня найбільших втрат української армії на Донбасі.За офіційними даними, під час Іловайської операції (7-29 серпня 2014 року) і подальшого розстрілу в так званому “зеленому коридорі“ 366 українських воїнів загинуло, 429 отримали поранення різного ступеня тяжкості, 128 потрапили у полон, 42 вважаються зниклими безвісти.
Як відзначають у Генштабі Збройних Сил України, насправді кожного дня ми маємо згадувати про ціну, яку заплатив і продовжує платити наш народ за свою свободу.
“Не існує правильних слів чи слушних моментів, коли йдеться про втрати. Бо це зламані долі конкретних людей, які для своїх рідних були цілим Всесвітом”. ГЕРОЇ НЕ ВМИРАЮТЬ! Після смерті вони здобувають вічне життя і вічну славу, залишаються нашим духовним орієнтиром і прикладом для прийдешніх поколінь українців. Проте, їх більше немає для тих, кому вони потрібні живі…
Офіційним символом Дня пам’яті загиблих захисників України є сонях. З початку повномасштабної війни ця квітка стала для всього світу символом героїчного спротиву українців.
На жаль, від початку російсько-української війни, яка триває з 2014 року і до сьогодні Межівщина втрачає у цій страшній боротьбі кращих своїх синів і дочок: Олег Кулиненко, Андрій Шульга, Сергій Сидоренко, Віталій Чаплига, Наталія Оксентюк, Валентин Личманюк, Олександр Карпенко, Денис Смолянський, Євген Чорняк, Олекcандр Журбенко, Іван Терещенко, Юрій Гужва, Олександр Рачок, Євген Рачок, Семен Яковлєв, Максим Овсянніков, Ярослав Фалій, Іван Мединський, Павло Мельник, Валерій Яковлєв, Олександр Бєлячат…
Цього дня вшанували пам’ять загиблих захисників України і в Межівській громаді. Межівський селищний голова Володимир Зражевський та заступник голови Ірина Новак поклали квіти до пам’ятного знаку Героям-землякам та Героям Небесної Сотні.
Говорять, що людина жива, поки про неї пам’ятають. І ми не забудемо і не пробачимо наші болючі втрати. Ми пам’ятаємо кожного Героя та Героїню, які поклали життя задля нашої незалежності від агресора. І доки жива ця пам’ять, доти Україна нездоланна.
