8 травня — день пам’яті, а не радянського тріумфу: чому Україна більше не святкує 9 травня

Довгі роки 9 травня в Україні асоціювалося зі святом — парадами, квітами, офіційними промовами про «велику перемогу». Але в останні роки країна дедалі більше відходить від радянської традиції, переосмислюючи як саму дату, так і сенси, які за нею стоять. Із 2023 року на державному рівні 9 травня більше не є офіційним вихідним днем. Натомість Україна приєдналась до європейської практики вшанування 8 травня — як Дня пам’яті та перемоги над нацизмом у Другій світовій війні.

Повернення до історичної правди

8 травня — дата капітуляції нацистської Німеччини. Саме цього дня 1945 року о 23:01 за середньоєвропейським часом набула чинності капітуляція. У більшості країн світу — зокрема в Європі та США — саме 8 травня відзначають кінець війни в Європі, згадуючи загиблих і віддаючи шану всім, хто боровся з нацизмом.

Радянський Союз же свого часу навмисно переніс дату святкування на 9 травня, намагаючись підкреслити свою «особливу роль» у перемозі. Це стало частиною великого міфу про «Велику Вітчизняну війну», який роками використовувався як інструмент пропаганди та зміцнення культу радянського патріотизму.

Чому це важливо сьогодні

Для сучасної України питання переосмислення історичної пам’яті — не просто символічне. У 2014 році, після початку російської агресії, відбулася перша спроба відмежуватися від радянської наративу: введено День пам’яті та примирення 8 травня. У 2023 році цей крок був закріплений остаточно — за ініціативою Президента Володимира Зеленського 8 травня стало Днем пам’яті та перемоги над нацизмом у Другій світовій війні.

Таким чином Україна не просто відкинула російсько-радянське трактування історії, а повернулася до загальноприйнятого у світі формату вшанування трагедії Другої світової.

Війна — не свято

Українське суспільство дедалі чіткіше усвідомлює: війна не може бути приводом для святкування. Парадний блиск 9 травня, властивий Росії, контрастує з реальністю мільйонів жертв, спустошених міст і трагедій родин. Саме тому акцент зміщується на пам’ять, повагу, тишу, а не на гучні шоу та політичну риторику.

Символом української пам’яті став червоний мак — міжнародний знак скорботи за загиблими у війнах. Його Україна обрала ще у 2015 році, остаточно відмовившись від «георгіївських стрічок», які перетворилися на символ російської агресії.

Проти міфів — за правду

Новий формат вшанування — це не просто «перенесення дати». Це частина ширшого процесу деколонізації, очищення від нав’язаних міфів і спроба побачити власну історію в ширшому контексті. Українці вшановують не лише солдатів Червоної армії, а й українців, які воювали в арміях інших держав, вояків УПА, цивільних жертв — усіх, хто постраждав від нацизму та тоталітаризму.

У сучасному контексті

На тлі повномасштабного вторгнення Росії 2022 року символізм 9 травня набув особливої токсичності. РФ використовує цю дату як ідеологічну зброю, виправдовуючи свою сучасну агресію ностальгією за “перемогою над фашизмом”. Україна ж робить інший вибір — не святкувати, а пам’ятати.

8 травня — це день, коли ми згадуємо не лише про перемогу, а й про ціну цієї перемоги. Це день про людські долі, біль і стійкість. І саме таке переосмислення робить нас ближчими до справжньої Європи — не лише географічно, а й ціннісно.