«Ланцет» влучив у машину, але не зламав фермера Олексія Мележика: як аграрії працюють під обстрілами

12 Лютого, 2026 Golred

Війна торкнулась кожного українця. А жителів сіл поблизу лінії фронту вона зачепила за святе – за землю. Для селянина земля – це його «хліб» і основне заняття праці, а для фермера – професія та справа життя. В якому стані зараз аграрії, чиї поля опинилися поблизу зони бойових дій ? Що чекає на землю людей, які віддали їх в оренду фермеру у разі надзвичайної ситуації ?

Про це, та як сам дивом залишився живим після влучання безпілотника типу «Ланцет» в його автомобіль, розповів аграрій з багаторічним стажем, засновник селянського фермерського господарства «Лад» Олексій Мележик.

Як війна змінила роботу аграріїв поблизу фронту

– Вітаю! Пане Олексію, скільки років ви вже займаєтесь аграрним бізнесом ?

– Вітаю! В 1994 році я закінчив Дніпропетровський державний аграрний університет і після цього почав самостійно працювати. В 2000 році заснував власне фермерське господарство. Тож, в цій сфері я вже більше ніж чверть століття.

Олексій Мележик

– Яку загальну площу землі ви обробляєте ?

– Близько 1200 гектарів. Але це не стала величина: бували випадки, коли деякі люди після закінчення дії договору забирали свою землю задля самостійного господарювання.

– Ці землі розташовані тільки на території села Веселого ?

– Не лише. Частина – Богданівці, дещо менше – в Антонівці. Та, звісно, загальна площа знаходиться в Веселому.

– Які культури ви вирощуєте, і на які з них найбільший попит ?

– Найбільше вирощуємо соняшник, адже в нашій зоні для нього найсприятливіші умови. Сіємо також пшеницю, ячмінь, пробували льон та горох. З 2007 року ми працюємо по технології No-Till. Вона дозволяє розвиватися всій біоті, що знаходиться на поверхні ґрунту і допомагає запобігти хворобам рослин.

– Як для вас загалом закінчився сільськогосподарський рік ? І чи вдалося в повному обсязі зібрати урожай ?

– Цей рік був дуже важким. Осінь супроводжувалася дощами і туманами, що перешкоджали збиральній кампанії. Багато наших робітників, які працювали у нас десятиліттями – звільнилися. Це негативно вплинуло на швидкість та якість збирання врожаю. На жаль, деякі поля ми так і не змогли обробити через небезпечну ситуацію. Та всі борги погашені, зобов’язання перед пайовиками виконані – і це тішить.

– Чи є серед вашого колективу ті, хто залишається жити в Веселому ?

– Так, є такі, хто вирішив залишитися. Я не можу впливати на їхній вибір. Ці люди наглядають за господарством і не дають грабіжникам туди проникнути, за що я їм дуже вдячний.

СФГ “Лад” у 2022 році

Удар «Ланцета»: як фермер дивом залишився живим

– Серед ваших працівників когось мобілізували до лав ЗСУ ?

– Так, мобілізували одного з механізаторів – Євгена Касяна. Попри те, що йому вже за 50 років, він пішов служити. Його відсутність відчутно вплинула на роботу господарства.

– Де зберігається ваша сільськогосподарська техніка на даний момент ?

– Частина знаходиться у Дніпрі, а частина зберігається у Васильківському районі. Майже вся техніка евакуйована, але дещо залишилося в Веселому, з надією, що робота відновиться.

– Чи були випадки пошкодження техніки ?

– Так, 24 грудня я віз соняшик, коли в мій автомобіль влучив безпілотник типу «Ланцет». Він потрапив у кузов. Якби поцілив в кабіну – то ми б з вами зараз не розмовляли. Сам соняшник прийняв на себе удар. Машина була пошкоджена не критично, що дозволило продовжувати рух і врятувало мені життя.

Крім того, восени, при спробі зібрати соняшник у сприятливу погоду, в жатку влучив FPV-дрон. Це ще одна причина, чому сільськогосподарський рік був настільки складним і врожай не вдалося зібрати вчасно.

– А на самих полях ви знаходили уламки дронів або нерозірвані боєприпаси ?

– Так, траплялися БПЛА літакового типу, що втратили керування і нерозірвані FPV-дрони. Вдень працювати на землі було відносно безпечніше через кращу видимість, а вночі – існували великі ризики. Я про це неодноразово говорив з робітниками.

Чи можуть фермери працювати в зоні бойових дій та форс-мажори у договорах оренди

– Пане Олексію, як цього року відбувалися розрахунки з пайовиками, зважаючи на всі труднощі ? Чи були затримки ?

– Затримок не було, тому що ми розрахувалися до зазначеної дати в договорі. Ще під час збиральної кампанії, попри майбутню невизначеність, моя позиція була чіткою: головне наше завдання – це розрахуватись з пайовиками, а потім вже з кредиторами. І на те є зрозумілі причини: наші орендодавці потрапили в скрутні життєві обставини, відповідно про їх положення ми думали в першу чергу. Так як людям потрібні були гроші, зерном орендну плату ми видавали дуже мало.

Безпілотники на полях господарства

– Багатьох цікавить, чи передбачені в договорах оренди землі – положення на випадок тимчасової окупації території ?

– У разі окупації …. взагалі говорити ні про шо…

Договори в нашому господарстві, як і будь-які базуються на законах України. Звісно у них прописані пункти про форс-мажорні обставини.

Але ж ви розумієте, що я не можу повноцінно вести сільськогосподарську діяльність в зоні активних бойових дій, тому що не в силах убезпечити людей, які працюють на землі.

Тим більше якщо на землія засмічена вибухонебезпечними предметами, вони потребуватимуть довготривалого розмінування та очищення.

Ці всі чинники впливають на господарську діяльність. Але зі своєї сторони я буду докладати максимум зусиль, щоб проводити фермерську діяльність, якщо буде можливість.

– Як ви оцінюєте підтримку аграріїв з боку держави сьогодні ?

– Є різні програми підтримки, але вони переважно спрямовані на малі господарства. Для нашого, зокрема, не надавалося суттєвої допомоги. Податкове навантаження мене абсолютно влаштовує. Я думаю, головна підтримка від держави має полягати не у фінансах, а в забезпечення належних умов для сталого господарювання.

Олексій Мележик (справа) на зустрічі аграріїв Межівської громади

Плани на посівну під загрозою дронів

– В цьому році ви наважилися посіяти озиму пшеницю або ячмінь ?

– Ні, навіть не було такої можливості. На момент посівної кампанії припала активна евакуація, повна відсутність електроенергії, і до того ж село атакували ворожі дрони. Ситуація була вкрай невизначеною і несприятливою для посівної. Це рішення далося мені дуже складно…

– Пане Олексію, враховуючи всі труднощі та ризики, що ви плануєте та як бачите своє майбутнє ? Ви маєте план Б на випадок, якщо війна затягнеться, а фронт наблизиться ?

– Як такого плану Б немає, адже обставини постійно змінюються. Я попри все маю надію, що в травні-червні ми зможемо провести посів технічних культур. Зараз я продумую всі моменти, наскільки це буде можливо. Але повідомлення про спроби захоплення Іванівки та Новопавлівки не додають оптимізму.

– Ви співпрацюєте з волонтерськими організаціями або самі допомагаєте ЗСУ?

– Так, я взаємодію з волонтерськими організаціями і допомагаю нашим захисникам, як можу.

– Наше інтерв’ю добігає кінця. Я дякую вам за цю розмову !

– Дякую, навзаєм !