На Дніпропетровщині КАБ знищив редакцію газети «Межівський меридіан»

29 березня російська керована авіабомба знищила будівлю редакції газети «Межівський меридіан» у прифронтовій Межовій на Дніпропетровщині.

Це вже третя атака на редакцію за останні місяці.

Селище, що живе під постійними обстрілами за кілька кілометрів від лінії фронту, втратило ще один важливий осередок життя.

Вечір 29 березня…

Межова знову була атакована..

Це давно, на жаль, стало … буденністю прифронтового селища… всього за дванадцять кілометрів від фронту.

Одна з бомб влучила практично у перехрестя проспекту Незалежності та вулиці Свято-Успенської…

Зруйновано та пошкоджено магазини, приватні будинки…

Ще одна російська керована авіабомба — попередньо КАБ-500 — впала просто на будівлю редакції газети «Межівський меридіан». Зруйновано та пошкоджено будинки на сусідніх вулицях..

Двоповерховий ДІМ… саме так ДІМ… для багатьох поколінь журналістів Межівщини, у якому з 1983 року щотижня народжувалися новини, тексти, історії…

Його більше не існує…

Його буквально зрівняло із землею.

Це була вже третя атака.

У серпні 2025-го сюди влучив дрон. Він зайшов точно в редакторський кабінет — вибухом винесло вікна, двері, посікло стіни, під ногами тоді хрустіло скло і папір.

У жовтні — новий удар: КАБ по сусідній будівлі колишньої друкарні. Там, де десятиліттями друкували газету…

Знесло дах і вибило все, що ще трималося після попередніх обстрілів.

 

Редакція вистояла тоді.

Не вистояли стіни тепер…

Редакція — це не просто кабінети й підшивки газет. Це місце, де пам’ятають кожну історію громади, кожне прізвище, кожен рік…

І все ж головне залишилось. Бо редакція — це люди…

«Межівський меридіан» сьогодні одне з небагатьох медіа на прифронтовій території, яке не припинило роботу.

В умовах, коли більшість районних газет зникли — хтось виїхав, хтось закрився, хтось пішов у соцмережі – ми продовжуємо робити свою справу…

З 24 лютого 2022 року і до кінця 2025-го не зірвано жодного номера… Щотижня ми доходили до читача…

Сьогодні ми виходимо в іншому графіку  – але 12 кольорових шпальт…

Навіть зараз…

Черговий номер “Межівського меридіана” 12 219-й — підписали до друку 28 березня, за день до того, як зникла будівля редакції…

Черговий тираж газети все одно доїжджає (саме так – хочеться у теперішньому часі), розповсюджується в пунктах незламності,  через магазини, іноді просто з рук у руки…

Газету читають. Її чекають.

Частина їде на через Дніпро, де її можна отримати в ХАБі громади…

Газета виходить із 1930 року… “Зірка”, “Межівський меридіан”…

Вона пережила зміни влади, реформи, роздержавлення, укрупнення районів. Її робили різні люди, але для кожного вона ставала чимось більшим, ніж просто роботою.

Сьогодні у нас немає редакції в звичному сенсі. Немає стін, кабінетів… І хоча ми врятували архіви – частина історії – під уламками.

Проте… є тексти, які треба написати. Є люди, про яких треба розповісти.

Є війна, яку потрібно фіксувати — щодня, вперто, системно…

І поки це є –  газета живе.

Бо редакцію можна зруйнувати…

Але ми ще є …

І які всі межівчани – ми мріємо знову першими зустрічати сонце на Дніпропетровщині.