«Страшно працювати»: як проходить збір соняшнику аграріями С(Ф)Г «Верес» у прифронтовій Межівській громаді

6 Жовтня, 2025 Golred

На полях Новогригорівського старостату Межівської громади триває косовиця соняшнику та посів озимих культур. Попри наближення фронту, С(Ф)Г «Верес» продовжує роботу: працюють два трактористи, комбайнер і голова господарства Павло Скляренко.

Косити почали тиждень тому, уже прибрали 70 гектарів соняшнику, залишилось ще 100. За словами фермера, цього року врожайність культури суттєво нижча, ніж у минулому.

«У цьому році урожай десь на 40% менший, ніж торік, тому що була посуха, невчасно пішли дощі. Якщо в минулому році ми збирали 24-25 центнерів з гектара, то у цьому лише 15», – говорить він.

Усього в обробітку мають 370 гектарів землі. Вирощують соняшник, пшеницю, ячмінь і ріпак. Від посіву останнього цьогоріч відмовились через посуху. Пшеницю зібрали на рівні минулого року.

Чоловік ділиться: на полях під час робіт знаходили дрони. Тепер у комбайні обов’язково двоє, щоб вчасно помітити небезпеку.

«На цьому тижні знайшли «Молнію» заряджену 5-ти кілограмовим фугасно-осколковим зарядом. Її видно, вона білим кольором, то помітили відразу: обкосили її, а на другий день приїхали сапери підірвали. Страшно працювати. Люди переживають, дивляться. Я теж сідаю в комбайн їду через те, якщо раптом комбайнер не помітить, то я побачу. Удвох легше», – розповідає Скляренко.

Голова С(Ф)Г “Верес” Павло Скляренко

Через постійні російські атаки на Межову, де мешкав Павло, його дружина з дітьми евакуювалася до Дніпра. Сам фермер живе нині в Новогригорівці.

«Уже FPV-дрони просто не давали там життя. Зранку було таке, що два дні не їздив на роботу через те, що не міг виїхати – були оці обстріли FPV. А тут у Новогригорівці зараз більш-менш спокійно», – каже чоловік.

Тракторист Валерій Черевко теж з Межової. Два місяці тому він евакуювався із селища до Петропавлівки. Каже: попри ризики вже звик до небезпеки, тепер уважно стежить за полем.

«Якось уже втягнулися. Поки воно ще не так близько. Як поруч – буде страшно. Знаходили «Молнію», дрончики. Ми ж стараємось дивитись, а там як прийдеться. До обід тишина, після обіду вже з поля видно стовпи від Сергіївки, Курахово і аж до Межової, Іванівки», – ділится Валерій.

Тракторист Валерій Черевко

Павло говорить, що цей рік складний невідомістю, але роботу не припиняють і вже сіють озимі зернові.

«Переживання є, але щодо посіву не сумніваюсь – сію. Надіємося, що воно все закінчиться і ми будемо надалі працювати на своїй землі. Ніхто ніде не буде виїжджати і ми повернемося додому, в Межову».