29 вересня у боях з окупантами загинув наш земляк, уродженець села Славне Межівської громади Синельниківського району , боєць 13-ї бригади оперативного призначення НГУ «Хартія» Андрій Миколайович Лисиця.

Йому було 46 років…

12 жовтня У Межівській громаді  провели в останню дорогу загиблого нацгвардійця бригади оперативного призначення  «Хартія» Андрія Лисицю.

Прощалися з Героєм  у рідному селі Славне.

Із почесною вартою, оркестром Національної гвардії України, синьо-жовтими прапорами…

Рідні, друзі, бойові побратими вишикувались у нескінченну траурну процесію, проводжаючи Героя в останню путь… Шлях траурного кортежу устелили живими квітами…

Здавалось, весь Український старостинський округ прийшов цього дня віддати останню шану Андрію, своєму Герою.

Поховали земляка на сільському кладовищі рідного села, де тепер також, як вже на багатьох кладовищах Межівщини,  майорітиме синьо-жовтий прапор України…

«Невимовне горе і нестихаючий біль кожного дня відчуває межівська земля і вся Україна.

У борні за свободу та незалежність гинуть кращі сини і доньки України…

Сьогодні ми прощаємося з Героєм, справжнім чоловіком, патріотом своє країни, який захищав рідну землю, всіх нас від ворога.

За майбутнє України, за те, щоб наші діти жили у вільній і незалежній державі Андрій віддав найцінніше, своє життя…» – відзначив Межівський селищний голова Володимир Зражевський.

Бойові побратими та друзі згадують Андрія Лисицю (Фокса) – позивний Андрія, як справжнього воїна, сміливого, надійного, здатного вибратись із найскрутнішої ситуації.

Але… не цього разу…

29 вересня під час виконання  бойового завдання, в районі населеного пункту Липці на Харківщині, під час артилерійського обстрілу підступний осколок обірвав життя захисника.

Андрій народився 29 січня 1978 року в селі Славне Межівського району Дніпропетровської області.

Навчався в Українській середній загальноосвітній школі Межівського району, закінчив Покровський педагогічний фаховий коледж за спеціальністю «Вчитель трудового навчання».

Працював учителем у селі Українка, пізніше вивчився на працівника залізничного транспорту.

Останні 16 років проживав у Першотравенську.

Захищав Україну наш земляк у складі 13-ї бригади оперативного призначення НГУ «Хартія», на посаді гранатометника роти оперативного  призначення.

Андрій був відданим патріотом України, мав багато друзів, був різносторонньою, доброзичливою людиною, гарним товаришем, відповідальним на роботі і чуйним з близькими.

У загиблого Героя залишилися дружина, дев’ятирічний син і сестра.

Щирі співчуття рідним та близьким…

Пам’ять про Андрія Лисицю завжди житиме в серцях вдячних жителів Межівщиги, в кожному серці!

Низький уклін Герою від теперішніх та майбутніх поколінь!

 

“Межівський меридіан”