Все про примусову евакуацію родин з дітьми у населених пунктах Межівської громади. Коментарі влади, думки місцевих

У п’яти населених пунктах Межівської громади на Дніпропетровщині оголосили примусову евакуацію для сімей з дітьми, зокрема в селищі Межова. Влада зобов’язала провести виїзд протягом 60 днів відповідно до розпорядження начальника Дніпропетровської ОВА. «Межівський меридіан» запитав жителів Межівщини, як вони ставляться до цього рішення.

Як повідомляють у Межівській селищній раді, наразі активніше триває евакуація із Іванівського старостинського округу, сіл Новолозуватівка, Степове.  Менше – з Межової. Але процес – триває.

Евакуацію здійснюють одразу кілька гуманітарних фондів та місій, серед них – “Проліска”, GEM тощо.

Якщо в людей немає можливості їхати самостійно, то їм пропонують транспорт для евакуації з населеного пункту, після чого – до транзитного пункту: міста Павлоград.

Там можна зареєструватися на грошову допомогу в розмірі 10 800 грн від ООН. Далі люди можуть або самостійно рухатися в інше місце, або перевозяться благодійниками до місць, які пропонує влада.

– Ставлюся дуже добре, тому що ми самі з Авдіївки, ми самі переселенці. Ми знаємо, що це таке. Якщо сказали «евакуація» – отже, негайно треба дітей (вивозити – прим. ред.), бо буде дуже багато смертей, дуже багато руйнувань. Ми знаємо, ми пройшли через це. Громихає все, чутно, важке озброєння – усе чути і вдень. Хто його знає, куди воно впаде. – Ольга, місцева жителька.

– Ставлюся добре, тільки треба надавати діткам житлом, щоб вони не блукали отам ніде по завулках та на вокзалах. – Раїса, місцева жителька.

– Чесно, не хочеться їхати. Вступати і їхати звідси з вимушеної причини – це дві різні речі. Сумно, що не може стати рідної хати, у якій я виросла; що доведеться кидати все тут. Тут усе дитинство пройшло та стільки спогадів, всього. Я то розумію, що буде багато спогадів і у тому самому Дніпрі, коли я поїду вступати, але спогади з дитинства – це святе. – Аня, місцева жителька.

 

– Звичайно, треба виїжджати. Маленькі діти, у них психіка ще не особливо стійка, а тут вибухи постійно – дуже гучно, і це ж діє на їхню психіку. Навіщо їм дитячі травми і погані дитячі спогади? У нас тут хороші дитячі спогади, а у них з рідним домом будуть тільки якісь погані спогади, страх і жах? Це не воно… – Оля, місцева жителька.

– У кого є діти – тим обов’язково треба виїжджати. У дітей психіка… Ми вже, ну як, ми по-своєму переживаємо це все, а діти – це страшно. У мене в Слов’янську є знайомі: хлопцю дев’ять років – він на заспокійливому. Дитина вже не може спати. Кожного вечора дитина випиває цю таблетку. Це шо, це нормально?… З дітьми треба їхати, тільки куди їхати? За що їхати?..  – Світлана, місцева жителька.

 – Плануємо їхати. Так, за дітей – рішення правильне. Поки не так сильно страшно в Межовій. Є надія, що ми залишимося, як буде тихіше і спокійніше. – Любов, місцева жителька.

– Нам дзвонили зі служби, питали, коли ми будемо евакуйовуватись. Ми переселенці з Колони-Межової. Поки будемо тут, доки дозволяє безпекова ситуація, доки не так небезпечно. Поки що сюди ж авіабомби не летять – отже, ще безпечо. Поки не плануємо, поки будемо на місці. В останні терміни будемо виїжджати, якщо така безпекова ситуація буде залишатись. За дітей страшно. Найбільше у цьому світі страшно за дітей. – Анастасія і Вікторія місцеві жительки.

Ось що прокоментував з даного питання Межівський селищний голова Володимир Зражевський:

Рішення ОВА про примусову евакуацію родин із дітьми, мабуть, воно прийнято вчасно.

Тому що ми живемо поряд з Донецькою областю, поряд з окупованими вже громадами і знаємо наскільки процес окупації проходив швидко і наскільки він проходив болісно для жителів тих населених пунктів.

Враховуючи те, що сьогодні в низці населених пунктів ми не маємо можливості вивозити дітей звичайним транспортом (лише броньований, якого немає в достатній кількості) – ми чудово розуміємо, що якщо трапиться ситуація така у громаді, то просто фізично не зможемо евакуювати усі родини з дітьми.

Я, дійсно, говорив, що не буде «бусифікації», що не буде примусово….  Але якщо не буде добровільної евакуації протягом червня, то цю роботу доведеться робити, будуть залучатись служби у справах дітей, правоохоронні органи, разом з гуманітарними організаціями.

Ми розуміємо одне – буде дуже важко, тому що ніхто не розуміє і ніхто не може підтвердити, що ситуація не зміниться.

Так, сьогодні не літає, не бомблять, не має обстрілів FPV, але ж це було вчора… Сьогодні ситуація може повторитись.

Я просто хочу всіх попросити, особливо родин з дітьми: сьогодні необхідно поїхати, поїхати з дітьми і перечекати цей час. Це не квиток в один бік…

У Межівській громаді на початку року було близько 900 дітей, на час оголошення примусової евакуації у Райпільському старостаті.

30 травня – у нас залишалось 774 дитини, це по п’яти населеним пунктам.

Сьогодні загальна кількістьскладає близько 672 дитини.

Сто дітей нам вдалось вивезти за 8 днів практично – це прогрес, це динаміка.

Але цього недостатньо, тому що завдання поставлено ОВА  в максимально короткі строки провести евакуацію. Я не хочу нікого лякати, але липень це вже може бути запізно..

Сьогодні у нас складений практично повний список родин з дітьми. Ті, з ким ми говорили, вони знають контакти. І якщо родина прийняла рішення, вона має визначитись з терміном, щоб у майбутньому ми уже планували транспорт при  евакуації.

Крім того чекаємо інформацію: чи є потреба з житлом, транспортом, гуманітарною/грошовою допомогою чи з іншими речами. 

Відсьогодні у нас починають працювати представники управління соціального захисту Синельниківської РВА,  гуманітарні місії з психологами, які будуть ходити і опрацьовувати ці родини, які зможуть надати їм кваліфіковану допомогу.

Сьогодні є місця, які готові прийняти ці родини.

Влада сьогодні пропонує такі місця компактного проживання саме на території Дніпропетровщини, тому що ми не хочемо втратити свій людський потенціал. Це Жовті Води, Любимівка та інші населені пункти.

Всі хто евакуюються мають право на отримання грошової допомоги – 10800 грн. На кожного члена родини.

Якщо родину не задовольняют встановлені місця – гуманітарні місії готові візвезти людей у будь-яку точку України.

Додам, що у цій ситуація треба подумати про евакуацію не тільки родинам з дітьми, а і сім’ямз інвалідами першої і другої групи. Тому що, на жаль, надавати їм кваліфіковану допоомгу все складніше. У нас таких 140 родин було, зараз менше, близько 120.

https://youtu.be/8A2HF6Da1FQ?si=qJ0FwDrZDEBZg4pH

“Зібралися на зустріч з представниками місцевої влади та поліції. Головна тема – евакуація. У п’яти тамтешніх населених пунктах вона примусова, адже ці території – під постійними ворожими обстрілами.

Залишити їх найперше мають діти у супроводі батьків чи законних представників. За півтора тижні це вже зробили 100 хлопчиків та дівчат. Втім, 656 неповнолітніх все ще залишаються.

Тому підсилимо інформування місцевих про їхні права, допомогу з переїздом та пошуком нової оселі. До обходу будинків долучаться поліцейські, психологи, соцпрацівники.

 

Читайте також:

У п’яти населених пунктах Межівської громади оголосили примусову евакуацію для сімей з дітьми