Не продавай життя. Дитина – не товар!
30 липня – Всесвітній день протидії торгівлі людьми
Антигуманна практика залучення дітей до примусової праці, жебрацтва, сексуального рабства, продажу дітей завжди йшла пліч-о-пліч зі збройними конфліктами та війнами. Саме тому з початком повномасштабного російського вторгнення в Україну ризики дитячої експлуатації значно зросли.
Першочергово боротьба з дитячою експлуатацією полягає в правовій обізнаності суспільства щодо захисту прав дітей та попередження залучення дітей до діяльності, яка може зашкодити їхньому життю, психічному та фізичному розвитку.
Шляхи потрапляння до тенет торгівців дітьми різні. Аналіз історій дітей, постраждалих від торгівлі людьми, свідчить, що ситуація, в яку вони потрапили, була здебільшого невідома та неочікувана ними.
Вербують дітей, найчастіше пропонуючи їм такі види робіт, як торгівля на вулиці, домашня робота, робота в сільському господарстві, робота офіціанткою, танці. Проте на місці призначення їх примушують танцювати, жебракувати, розповсюджувати наркотики. Після прибуття дітям повідомляли, що вони мають відшкодувати та відпрацювати вартість проїзду, харчування, одягу та житла, таким чином втягуючи їх у боргову кабалу.
Основний спосіб втягнення дітей в торгівлю людьми – це пропонування привабливих умов. Проте, є багато випадків, котрі свідчать про використання вербувальниками примусу в той чи інший спосіб чи погроз.
Україна однією з перших країн в Європі закріпила поняття «торгівлі людьми» на законодавчому рівні. У 2002 році до Кримінального кодексу України було введено статтю 149, відповідно до якої торгівля дітьми карається позбавленням волі на строк від восьми до п’ятнадцяти років.
Радимо переглянути фільм «Порушення прав дитини: експлуатація та торгівля» разом з дітьми для більшої обізнаності в даній темі.
