«Нації вмирають не від інфаркту, спочатку їм відбирає мову»: Міжнародний день рідної мови в Україні

Щорічно 21 лютого відзначається Міжнародний день рідної мови (анг. International Mother Language Day). Традиційно у цей день в різних країнах проводяться освітні заходи, спрямовані на популяризацію рідних мов. В Україні це свято має особливе значення, адже наша мова – невіддільна частина історії та боротьби за незалежність. Протягом століть українська зазнавала утисків, заборон і репресій. Хоч мову і намагалися витіснити, але сьогодні це один із найважливіших символів нашої державності.

Історія виникнення 

Ідея вшанування рідних мов виникла через трагічні події в Бангладеші. 21 лютого 1952 року у Східному Пакистані відбулися масові протести студентів, які вимагали визнати бенгальську мову державною. Влада силою придушила мітингувальників, внаслідок чого загинуло кілька студентів. Ці події стали символом боротьби за право говорити рідною мовою. У 1999 році ЮНЕСКО проголосило 21 лютого Міжнародним днем рідної мови, щоб привернути увагу до проблеми зникнення мов і підтримати їхнє збереження.

Мета та значення свята

Основна мета Дня рідної мови – збереження мовного розмаїття та культурної спадщини. За даними ЮНЕСКО, майже 40% мов світу перебувають під загрозою зникнення, оскільки дедалі більше людей переходять на більш поширені мови. Свято нагадує про те, що кожна мова є частиною культурного коду нації, а її втрата – це втрата унікальної історії та традицій.

День рідної мови в Україні

Для українців це свято стало особливо важливим після 2014 року, коли Україна почала процес деколонізації, і мова стала одним із головних символів опору агресії. Поширення української мови у всіх сферах життя, від медіа до освіти, стало значущою частиною національної стратегії, спрямованої на збереження культурної спадщини та зміцнення незалежності. З 2022 року після повномасштабного вторгнення український культурний простір значно українізувався. Навіть ті виконавці та письменники, які раніше створювали контент російською, перейшли на українську. Це стосується не лише українських артистів, а й звичайних користувачів соцмереж, які дедалі частіше обирають українську для спілкування.

Свого часу українська поетеса Ліна Костенко влучно написала:

«Нації вмирають не від інфаркту, спочатку їм відбирає мову».

Ці слова як ніколи актуальні сьогодні, коли мова стала не просто засобом комунікації, а маркером ідентичності, символом спротиву та зброєю у війні за існування.

Цікаві факти про українську мову

1. Згідно з даними Національної академії наук України, сучасна українська мова налічує близько 256 тисяч слів. Українська найбільше споріднена з білоруською мовою – 84% спільної лексики. З польською та сербською мовами ми маємо 70% і 68% спільних слів відповідно, а з російською — 62%.
2. Точно сказати, коли зародилася українська мова складно, проте, згідно з дослідженнями вченого Василя Кобилюха, українська сформувалася ще в Х-IV тисячоліттях до нашої ери й походить із санскриту.
3. Перші зафіксовані слова української мови датуються 448 роком нашої ери. Тоді візантійський історик Пріск Панікійський, перебуваючи на території сучасної України в таборі гунського правителя Аттіли, який пізніше розгромив Римську імперію, записав слова «мед» і «страва».
4. На відміну від решти східнослов’янських мов, іменник в українській мові має 7 відмінків, один з яких — кличний.
5. У «Короткому словнику синонімів української мови», де зібрано 4279 синонімічних рядів, найбільше синонімів має слово «бити» — аж 45.
6. Українська мова також має велику кількість зменшувальних форм. Навіть слово «вороги» може звучати як «вороженьки».
7. У нашій мові є особливі слова — паліндроми. Це так звані «дзеркальні» фрази або слова: їх можна читати як зліва направо, так і справа наліво. Наприклад: «Я несу гусеня», або ж «ротатор».
8. В українській мові найбільша кількість слів починається на літеру “П”, а найменш уживаною літерою українського алфавіту є літера “Ф”.
9. У 1933 році з українського правопису вилучили букву “ґ” з ідеологічних міркувань. Комуністи вважали, що українці за допомогою цієї літери намагаються наблизитися до західного стилю мови і віддаляються від російської мови. Максим Рильський і Павло Тичина безуспішно намагалися повернути “ґ” в абетку. Букву повернули в алфавіт в 1990 році.
10. Українську мову намагалися заборонити багато разів – найчастіше називається число в 134 спроби заборони. Наша мова пережила 4 століття репресій і лінгвоциду. Найвідомішим документом про заборону української мови вважається Валуївський циркуляр, який мав русифікувати українців.