Bei Facebook anmelden
Melde dich bei Facebook an, um dich mit deinen Freunden, deiner Familie und Personen, die du kennst, zu verbinden und Inhalte zu teilen.
Це сталося 16 грудня 2024 року поблизу пункту пропуску «Суджа» у Курській області рф.
Андрія призвали на військову службу по мобілізації у травні 2024 року. Молодий, завзятий військовий служив водієм – електриком у відділенні збору та обробки даних розвідки в одній із частин ЗСУ. Був вірний Українському народу, своїй Батьківщині. Докладав усіх зусиль, щоб якомога швидше в Україну повернулися мир і спокій.
Так сталося, що Андрій у дитинстві залишився сиротою. Надійною опорою та підтримкою стала прийомна сім’я Виноградової Надії Михайлівни.
Хлопець закінчив школу №1, педагогічний технікум, Синельниківський професійний ліцей. Навчався в інституті. Працював транспортним експедитором на підприємстві «Снек Продакшн».
Згодом зустрів кохану на все життя – Вікторію, з якою разом виховували двох діток – чотирирічного Ярослава та шестирічну Уляну, мріяли про життя після Перемоги. На жаль, люта війна змінила всі плани…
Доброзичливий, працьовитий, готовий прийти на допомогу іншим. Турботливий батько і коханий чоловік. Мужній Воїн і гідний громадянин своєї країни. Надійний побратим і друг. Таким залишиться Андрій у пам’яті всіх, хто його знав особисто.
Вклонімося перед світлою пам’яттю нашого полеглого земляка. Довіку пам’ятатимемо про його самопожертву і ціну Перемоги!
Найщиріші слова співчуття та підтримки рідним, бойовим товаришам.
Про дату, місце і час прощання з загиблим Захисником України КОСЕНКО Андрієм Анатолійовичем буде повідомлено додатково.