35-ій річниці Чорнобильської катастрофи присвячується…

Цими днями Україна і світ згадували аварію на Чорнобильській АЕС. По всій країні пройшли мітинги та поминальні панахиди, присвячені 35-й річниці трагедії.

26 квітня вшановувала мужніх ліквідаторів ядерної катастрофи і Межівщина.

У Свято-Успенському храмі відбувся молебень за загиблими, під час якого благочинний Межівського округу церков отець Андрій закликав присутніх об’єднатися у єдиній спільній молитві за героями, які віддали своє життя у боротьбі з ядерною небезпекою…

Межівський селищний голова Володимир Зражевський разом з ліквідаторами та учасниками заходу поклали квіти до пам’ятного знаку, загиблим під час ліквідації аварії на ЧАЕС.

Присутні вшанували світлу пам’ять героїв хвилиною мовчання…

… Теплий і погожий квітневий день, яскравим зеленим килимом пробиває собі дорогу до сонця трава, цвітінням буяють дерева, у повітрі відчувається неповторний аромат весни….

Вдихаючи його на повні груди, радієш пробудженню природи і хочеться, щоб ця неповторна мить тривала якомога довше.

Мабуть, таким же сонячним і радісним був день 26 квітня 1986 року. 35 років тому…

Ніщо не віщувало біди. Але прийшла вона, як завжди неочікувано і увійшла в світову історію, як найбільша трагедія, пов’язана з використанням мирного атома.

Чорнобильці… Так, на ім’я атомної електростанції, що стала відомою на весь світ, ми називаємо ліквідаторів аварії на Чорнобильській АЕС. Тоді – 35 років, на дезактивацію ураженої території було кинуто військові частини, через районні військкомати йшов неоголошений набір резервістів. Всіх цих людей направляли в самісіньке пекло, нічого не пояснивши, забезпечивши у кращому разі елементарними засобами індивідуального захисту. Потрібно було за будь-яку ціну терміново локалізувати джерело радіації!

…Ось вони стоять, спілкуючись, згадують дні проведені в Чорнобильській зоні…

Ткаченко Олександр, за офіційними даними, – один з наймолодших ліквідаторів, призваних з Межівщини. Він тільки-но демобілізувався зі строкової служби на Тихоокенському флоті. Довго не вагався: держава сказала треба, значить треба! Потрапив до Чорнобильської зони у перших числах червня 86-го, йому виповнився лише 21 рік…

А ось і наші добрі знайомі – ліквідатори І-ї категорії Архипчук Віктор та Руфф Олександр. Їх через військкомати покликала держава на боротьбу з мирним атомом одразу після вибуху. Олександр прибув до Зони відчуження 28-го квітня, а Віктор – 3 травня.

Братусь Станіслав на той час працював водієм сільгосптехніки, вирушив на своєму КАМазі у зону відчуження 21 травня 1986-го. Згадує, що тоді з району було направлено 16 машин – вони займались евакуацією постраждалих, їх майна тощо…

Вже 1987 року 45 днів провів на ліквідації наслідків аварії Григорій Безуглий і 63 дні – медик Володимир Остапчук.

Вони, не вагаючись, прийняли на себе удар мирного атому. Багатьох їх товаришів-ліквідаторів уже немає поруч з нами…

У Свято-Успенському храмі в Межовій пройшов молебень за загиблими внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС.

Благочинний Межівського округу церков, настоятель Свято-Успенського храму отець Андрій закликав присутніх об’єднатися у єдиній спільній молитві за загиблими захисниками Вітчизни, хто віддав своє життя у боротьбі з ядерною небезпекою.

Традиційний мітинг відбувся і біля пам’ятного знаку, присвяченого загиблими ліквідаторам, що розташований на подвір’ї храму.

Межівський селищний голова Володимир Зражевський вручив медалі «35 років ліквідації аварії на ЧАЕС» ліквідаторам І-ї категорії Віктору Архипчуку, Олександру Руффу, Володимиру Остапчуку та Івану Беляку (постраждалий).

Також, аналогічними медалями відзначені Ніна Коханевич, (Іванівка), Василь Свириденко, (Іванівка), Олександр Головатенко (Райполе). Їх вручила заступник селищного голови Ірина Новак.

Під звуки поминальних дзвонів у скорботній тиші, присутні вшанували світлу пам’ять загиблих хвилиною мовчання та поклали до пам’ятника живі квіти.

«Учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. Живим та тим, що відійшли в інший світ, присвячується. 1 год. 24 хв. 48 секунд» – слова, викарбувані на ньому ніби промовляють до кожного, хто схиляється перед ними в пошані. Слова, що прирекли на безсмертя героїв Чорнобильської катастрофи…

Немає сумніву, що наслідки Чорнобиля були б ще катастрофічнішими, якби не героїзм та мужність, відданість справі та готовність до самопожертви цих простих людей, які у перші ж хвилини та години, у перші дні після аварії вступили у двобій з вогняною та ядерною стихією. І вони таки перемогли її! Ціною власного здоров’я і життя…

Власна інформація «Межівського меридіану»