Субота, 15 Лютого, 2025
Люди твої, МежівщиноПро головне

Діна Кошик : професіоналізм, підтримка і… незламність

Кажуть, що незамінних людей не буває.

У приватному сільгосппідприємстві «Мрія» з цією аксіомою незгодні…

Бо є у їх дружньому колективі приклад спеціаліста, якого цінують,  приклад привітної, чуйної людини, яку поважають і люблять.

І навіть не уявляють: як «Мрія» може працювати без неї…

Мова йде про справжнього професіонала у царині економіки та бухгалтерії, гарну жінку, чудову господиню – головного бухгалтера Діну Іванівну Кошик. 

 

Бухгалтер – всьому голова…

Зайве говорити, що без роботи бухгалтера не обходиться жодна структура, установа чи підприємство, а від їхнього професіоналізму залежить добробут будь-якої, навіть найменшої організації.

А ще кажуть, що бухгалтер – це друга після керівника людина, бо їхню роботу важко переоцінити в сучасному бізнесі та підприємництві.

Понад 40 років стажу бухгалтера та економіста має Діна Іванівна Кошик, головна бухгалтерка одного з провідних сільгосппідприємств Межівщини – ПСП «Мрія».

Багатьом з першого погляду навіть важко повірити, що в цій тендітній жінці з приємною усмішкою, зосереджені усі фінансові потоки досить потужного підприємства, де вона з 1987 року обіймає відповідальну посаду.

Вдячність батькам і вчителям

Народилася Діна 19 грудня саме на Свято Миколая (за григоріанським календарем) у селищі Межова, родині аграрія Івана Івановича та медичного працівника Любові Іванівни Малєєвих.

З величезною вдячністю до батьків Діна Іванівна згадує своє щасливе дитинство. Бо завжди відчувала підтримку найрідніших людей, які у свою чергу пишалися чудовою донькою.

У школі Діна навчалася не просто добре, а ґрунтовно. Тож єдину четвірку з російської мови у атестаті – можна вважати швидше випадковістю, аніж правилом…

Через роки тепло відгукується про усіх вчителів, а особливо про класного керівника – Любов Павлівну Мазур.

Вступити до вишу у ті роки самотужки було дуже непросто. Багато абітурієнтів,  великі конкурси…

Але до Дніпропетровського сільськогосподарського інституту Діна вступила сама – на спеціальність економіка і організація сільського господарства. Навчання їй подобалось і професія легко давалась сумлінній студентці.

У них була дуже дружна, переважно дівоча, інститутська група. Багато дівчат із села…  Вони і сьогодні товаришують, зустрічаються. Кожен знайшов своє місце у житті, працюють переважно за професію на різних сільгосппідприємствах.

Знання, старанність і досвід

Трудову діяльність розпочала 1987 року у колгоспі ім. Фрунзе» (сьогодні ТОВ «Межівське»), але  незабаром була переведена на посаду головного економіста  новоствореного колгоспу «Слава».

Як говорять старші колеги кожному молодому фахівцю: «Забувай все, що тебе вчили… І починаємо працювати…»

Так і сталося… «Але знання – все ж знадобилися»,  – впевнена Діна Іванівна.

Тодішній голова Максим Іванович Щуклін підтримував і допомагав молодим фахівцям. Колектив у «Славі» був молодіжний. Тут зустріла і Діна свого чоловіка, з яким прожили 20 років. Господарство виділило житловий будинок молодим працівникам.

Молодий економіст досить швидко здобула авторитет не лише всередині колективу, а й   серед колег-економістів інших господарств. Вже за кілька років роботи до неї почали звертатись за порадами та консультаціями.

Хоча, треба загадати, що її становлення, як економіста та бухгалтера, припало на складні часи реформування аграрного сектору. Коли заробітну плату платили бартером, а господарства банкрутували…

Але вони – вистояли!

Діна Іванівна вважає це заслугою керівника – Олександра Андрійовича Крупи, який очолив господарство у 1996-му році.  Він, у свою чергу, впевнений, що мав і має поруч найкращого бухгалтера та економіста.

Взаємна повага і довіра

З тих пір минуло чимало років. Але Діна Іванівна залишається на своєму місці незмінною.

Олександр Крупа:

– Чому бухгалтеру складно…? Постійні зміни в законодавстві, нестандартні ситуації — усе це підкидає турбот бухгалтеру. Місія «усе встигнути та ще й нічого не упустити» -під загрозою. Тут головне без паніки: не втратити здоровий глузд від чергових новацій, не засмічувати свій мозок неперевіреною інформацією та розкласти усе по поличках.

І продовжує:

– Насамперед, сьогодні хотілося б згадати батьків Діни Іванівни – Івана Івановича та  Любов Іванівну, які передали/прищепили доньці якнайкращі людські якості:  добропорядність, старанність, наполегливість акуратність, повагу до людей, до колективу.

До речі, повага колективу до головного бухгалтера взаємна.

З одного боку сама Діна Іванівна говорить про величезну підтримку всередині колективу «Мрії», де всі трудолюбиві, згуртовані і працюють на результат.

З іншого – будь-який працівник колективу готовий сказати кілька гарних слів про головного бухгалтера.

 – Стабільна діяльність господарства багато в чому залежить від економіста, – підкреслює Олександр Андрійович. – Я впевнений, що якби такі професійні та людські якості, як Діна Іванівна, мали державні управлінці найвищого рівня – ми б жили значно краще.    

Віта Вікторівна Макогон, секретар:

–  Ой, мені складно щось виокремити. Бо ми – дуже близькі люди, працюємо з Діною Іванівною практично з перших днів у господарстві. 

Вона – приклад, взірець для нас… Все, що запланує,- обов’язково  реалізує.

Людина слова і підтримки, навіть у найскрутніші хвилини.

Завжди вислухає, дасть пораду. І не просто так, а обов’язково мудру пораду.

А ще вона – патріот рідної держави, допомагає нашим Захисникам, підтримує хлопців. 

Разон Тетяна Миколаївна, бухгалтер:

– Вражає її цілеспрямованість. Завжди досягає мети. Досвідчена, з гарною пам’яттю.

Одна з історій дитинства Діни Іванівни, яку вона нам розповідала.

«Коли у першому класі їх з подругою  зарахували до різних класів: у «А» і «Б».

Але ж маленька Діна таки хотіла – у «А»!

– Ти вже самостійна, – сказав тоді тато. – Запитай учителя або директора : чому так?  І що Ви думаєте? Її перевели до «А».

Павло Васильович Сосєдкін, бригадир тракторної бригади:

– Завжди посміхається, привітна. Ідеальний головний бухгалтер. Не зупиняється на досягнутому.

В’ячеслав Гудій:

– Справжній професіонал і великий оптиміст, яка ніколи не дасть опустити руки. Обов’язково помітить, коли у тебе щось не так…

Цифри, квіти, котики…

Є у Діни Іванівни і захоплення, як-то кажуть, для душі. Хоча, сама говорить, що від цифр (тобто, від роботи) взагалі не стомлюється. У них – повна гармонія…

Та все ж…

Багато років захоплюється квітами, які у неї і вдома, і на роботі.

У Антонівці кожен знає, що  навесні – влітку і навіть восени подвір’я Кошик, та що там – і город також (!) – це справжній квітник. Все охайно, доглянуте і квітує…

Дуже багато читає. І професійної літератури, і художньої.

А ще, як людина співчутлива, з відкритою душею, любить тварин, особливо котів.

Пухнастики – справжня слабкість Діни Іванівни, їх у неї сьогодні …12 ! Говорить, що котики дуже люблять спілкуватися з людиною, відчувають настрій господаря, заспокоюють. У кожного котика своє ім’я та характер.

Та все ж – головне – це робота, колектив, люди…

Діна Іванівна вважає за необхідне підтримувати молодь, гуртувати колектив, аби: «дружно все було», продовжувались корпоративні традиції. Разом відзначали свята, дні народження, ювілеї…

На ювілей Діни Іванівни – 19 грудня. Обов’язково зберуться всі разом. Як і має бути…

Коли ми запитали колег: з яким словом у них асоціюється Діна Іванівна Кошик, то почули: «Діна Іванівна, це  – Людина і Спеціаліст (саме так – з великої літери), оптимізм, підтримка, доброта, чуйність. А ще  – незламність !

Ну і звичайно, вітання від колективу, з нагоди ювілею!

Шановна Діна Іванівно, вітаємо Вас щиро!

Бажаємо здоров’я, щастя та успіху у всіх починаннях.

Нехай життя вам щодня приносить радість, нові відкриття та задоволення.

А ваші мрії та плани здійсняться з легкістю.

Нехай ваше життя буде наповнене яскравими емоціями та подіями і нехай кожен рій буде кращим за попередній.

 

Ваш ювілей – то мудрості пора, то хай буде і в житті і в домі  

Здоров’я, щастя, злагоди, добра

Добробуту та щирої любові.

Колектив ПСП «Мрія».

Євген Травневий