Про АРХІважливу архівну роботу
24 грудня в Україні відзначається День працівників архівних установ. На плечах українських архівістів лежить турбота майже про 60 мільйонів одиниць зберігання різних видів документів. Що в них, у тих паперах? Та все! Вся історія України: великі і малі події, історія міст і селищ, цілих поколінь – як конкретних людей, так і сімей. На жаль, в уяві пересічного громадянина архів асоціюється з будівлею, вщент заповненою документами, що десятиліттями нерухомо лежать на полицях, втаємничуючи свою інформацію. Насправді, архів – це живий організм, який працює, як годинник. А працівники архівних установ зберігають, комплектують та ведуть облік усіх цих документів.
Через зміни адміністративно-територіального устрою та реформи децентралізації влади в Україні виникла необхідність максимально зберегти сформовані документальні комплекси. Яка ситуація на місцях зараз, через півтора року від утворення Синельниківського району? Про це ми поговорили з працівниками архівних установ Межівщини.
Віта Калько:
– Межівський архівний відділ є структурним підрозділом архівного управління Синельниківської районної державної адміністрації, де створено відділені робочі місця архівних працівників. Завдяки цьому стало можливим зберегти документи на місцях.
Це зручно, враховуючи віддаленість нашого населеного пункту від районного центру.
Людям не треба зараз їхати за півтори сотні кілометрів, щоб отримати необхідну інформацію, взяти довідку, копію рішення – чи про зміну адреси, про виділення земельної ділянки чи визнання права власності. Таких питань багато. Тому це добре, що фонди залишили на місцях і не перевезли до районного центру.
Ірина Костюк:
– На відміну від інших громад Синельниківського району, наша громада єдина, яка зберегла фонди трудового архіву нерозділеними в адміністративних межах колишнього Межівського району. Таке рішення прийняла селищна рада, і це правильно. Бо так краще для громадян. У нас зберігаються документи і Слов’янської, і Новопавлівської громад, з їхніх бюджетів іде співфінансування. Кожен, хто звертається до архіву, отримує послуги в одному місці. Бувають випадки втрати трудових книжок. І якщо виникають питання при оформленні пенсії, то пенсійний фонд рекомендує звернутися до нас. А в нас інформація є, людина може її отримати. Це стосується тих установ, організацій чи підприємств, які на даний час ліквідовані.
Наталія Матюхіна:
– Якщо людина працювала на кількох підприємствах, то їй часто доводиться звертатися до різних архівів, адже нині ті підприємства можуть знаходитися на території різних громад. Це не зручно.
Ірина Костюк:
– Зараз готуються до передачі в архів документи припинених органів місцевого самоврядування, які пройшли процес реорганізації для централізованого зберігання. Це знову ж таки зручно, бо все буде зосереджено в одній установі. Архівні фонди постійно поповнюються. Тому робота архіваріуса залишається АРХІважливою.
Віта Калько:
– Адже незалежно від різних реформ і змін, наші обов’язки незмінні – збереження документів, видача довідок, допомога людям у різних питаннях. Працюємо і тоді, коли вимикають світло.
Ірина Костюк:
– І у воєнний час архіви працюють, довідки видаються, документи приймаються. Звичайно, дотримуємось правил безпеки, під час тривоги йдемо в укриття.
Запитала про волонтерську діяльність. Усі дружно посміхнулися, бо в пані Наталії активно волонтерить син. Увесь колектив у курсі його справ.
Наталія Матюхіна:
– Щосуботи син з друзями проводять благодійні ярмарки. Придумують кричалки, щоразу нові, щоб закликати перехожих. Ми, звичайно, допомагаємо, випікаємо різні смаколики.
Працівники архіву радять громадянам при потребі не зволікати з поданням заяви. Адже, щоб надати довідку, треба перечитати величезну кількість документів, часто написаних від руки. Адже електронна база ще в процесі створення, а він досить тривалий.
Термін виконання запиту складає 30 днів, а людям буває потрібно ще “на вчора”. Тому варто подати заяву заздалегідь.
Віта Калько:
– Як показав час, боротьба за своє право бути незалежними і самостійними є постійною. Якою буде наша держава через двадцять років, залежить від нас усіх. А збереження документальних пам’яток залежить від архівних працівників. Адже для народу його історія – це не просто минуле, це його душа.
У професійне свято і в переддень Новорічних свят працівники архівного відділу і трудового архіву бажають колегам і всім читачам «Межівського меридіана» миру. І щоб такого року, як 2022-й, більше не було. А ще, як вигукують маленькі волонтери на благодійному ярмарку – щоб Новий рік відсвяткувати, треба орків всіх здолати!
До архівного відділу навідалася
Антоніна ТАРАСЕНКО
