Вартові історії. 24 грудня – День працівників архівних установ
24 грудня в Україні відзначається День працівників архівних установ. Останнє професійне свято року. У кожному органі державної влади, місцевого самоврядування, в установі, підприємстві та організації працює архів, архівний підрозділ або посадова особа, яка відповідає за облік і зберігання архівних документів та використання відомостей, що в них містяться. В архівознавстві зайняті понад три тисячі працівників. На плечах українських архівістів лежить турбота про зберігання майже 60 мільйонів одиниць різних видів документів.
Що в цих документах? Та все! Вся історія України. За кожним із паперів – доля людей, історія родин, землі, споруд, вулиць. А працівники архівних установ зберігають, комплектують та ведуть облік усіх цих документів. Без перебільшення, архівні працівники – вартові історії та родоводу, здобутків сім’ї, установ, міста, що складаються в історію України.
Архівний відділ Межівської райдержадміністрації очолює Калько Віта Олексіївна, а відділ трудового архіву виконавчого апарату Межівської районної ради – Костюк Ірина Володимирівна. Напередодні професійного свята ми поспілкувалися з ними. Архівісти вважають свою роботу дуже важливою. І відповідальною. Ось як говорить Калько В.О.:
– Робота мені подобається, бо відчуваю, що роблю те, що для когось дуже важливе. Коли допоможеш людині, відчуваєш результат. В архіві знаходяться документи постійного (або довічного)зберігання. Що в нашому житті є постійного? Мало що. А ці документи залишаються важливими і потрібними протягом усього свого існування. Колись вони будуть оцифровані, і це ще продовжить їх життя.
Найстаріші документи, які зберігаються у Межівському архіві, датовані 1943 роком. Деяких населених пунктів, про які в них ідеться, уже не існує на карті. Деякі змінили адміністративну приналежність. Наприклад, сільськогосподарська артіль «Дімітрова» діяла у с. Оріхово, Новопавлівської сільської ради; артіль ім. Красіна – у с. Стасиво, Володимирівської сільської ради; ім. Будьоного – у с. Кам’янка Григорівської сільської ради (зараз це Межова); «Країна Рад» – у с. Гаврилівка (нині Покровського району). А ще з архівних документів можна дізнатися, які організації чи підприємства діяли на території нашого району, але яких уже давно немає. Або в яких були досить чудернацькі назви. До прикладу, Межівський райпункт “Заготсіно”, колгосп “3-й вирішальний“, Межівський райуполмінзаг (навіть не беруся розшифрувати). Люди старшого покоління ще пам’ятають це, або знають з розповідей батьків. А от для молоді така інформація буде доволі пізнавальною.
Робота в архіві нелегка. При потребі його працівники надають довідки, копії та витяги з документів. Ірина Володимирівна Костюк розповідає, що у населення часто виникають проблеми при оформленні пенсії. Тоді звертаються до відділу трудового архіву, і вона шукає необхідні відомості. Це безкінечні рядки та стовпчики цифр у відомостях про нарахування заробітної плати. А у більш давніх документах – це трудодні. Бувають випадки, коли не збігаються записи у паспорті та архівних відомостях. Тоді людина мусить іти до суду. Зараз такої роботи побільшало. Калько В.О. говорить, що у 2015 році видала близько 80 архівних довідок, а останні роки їх видається в межах 450. При тому, що кожна з них готується від одного дня до тижня, а то й більше.
Кожна робота по своєму цікава, важлива, складна. На жаль, в уяві пересічного громадянина архів асоціюється з будівлею, вщент заповненою документами, що десятиліттями нерухомо лежать на полицях. Насправді, архів – це живий організм, який працює злагоджено й чітко. Тож побажаємо нашим архівістам, щоб не загубився жодний документ із їхньої скарбниці.
Антоніна Тарасенко
