Трирівнева система адміністративного устрою!

Вибори – 2020: «Чарівна цифра» – 90 тисяч виборців. Гендерна квота у партійних списках. Мажоритарка для депутатів об’єднаних громад. Проекти Законів України щодо адміністративно територіального устрою країни»: Трирівнева система. Район – від 100-150 тисяч населення.

Про це і не тільки говорилося під час семінару-наради на тему «Особливості та нововведення у виборчому Кодексі. Зміни адміністративного устрою України», який цього тижня був проведений на базі Межівської районної ради Дніпропетровською обласною Асоціацією органів місцевого самоврядування.

У роботі семінару взяли участь перший заступник голови Дніпропетровської обласної ради, виконавчий директор ДОАОМС. Дніпропетровської обласної асоціації органів місцевого самоврядування – Анатолій Павлович Адамський, начальник управління регіональної політики та взаємодії з органами місцевої влади виконавчого апарату обласної ради, депутат обласної ради – Тетяна Федорівна Дацько.

Модераторами заходу виступили голова Дніпропетровської обласної виборчої комісії Павло Павлович Шандиба, депутат Дніпропетровської обласної ради Михайло Васильович Разгоняєв, начальник організаційного управління Дніпропетровської обласної ради Ольга Валентинівна Мельникова.

До участі було запрошено посадових осіб органів місцевого самоврядування Межівського, Покровського, Васильківського, Петропавлівського районів, міста Першотравенська. Це і очільники районних та сільських, селищних рад, зокрема об’єднаних територіальних громад, старости, депутати, голови та члени виборчих комісій.

Учасникам семінару було представлено декілька презентацій, зокрема: «Місцеві вибори за новим виборчим кодексом» та проект Закону України «Про засади адміністративно-територіального устрою України».

Аналіз новацій виборчого законодавства здійснив голова Дніпропетровської обласної виборчої комісії. Павло Павлович Шандиба. Про «Особливості порядку висування та реєстрації. Важливі акценти при встановлені результатів» присутнім розповів депутат Дніпропетровської обласної ради Михайло Васильович Разгоняєв.

Кілька, на нашу думку, ключових моментів, які були озвучені модераторами під час доповідей і будуть цікавими жителям району.

 Чергові місцеві вибори проводяться одночасно на всій території України у останню неділю жовтня п’ятого року повноважень рад, голів, старост сіл, селищ.

Чергові місцеві вибори призначаються не пізніше, ніж за дев’яносто днів до дня виборів, а виборчий процес розпочинається за п’ятдесят днів до дня чергових місцевих виборів.

 Щодо системи виборів депутатів у міські, районні у місті та районні ради; селищні та сільські ради; ради ОТГ – чисельністю менше за 90 тисяч виборців – то вони проходитимуть за мажоритарною системою відносної більшості в багатомандатних виборчих округах (перемагає кандидат, який отримає найбільшу кількість голосів виборців).

 Вибори депутатів у міські ради, міські ОТГ міст, обласні ради та ВР АР Крим чисельністю більше за 90 тисяч виборців пройдуть за пропорційною системою в багатомандатних виборчих округах. Тобто спочатку виборець обиратиме партію, а потім депутата з цієї партії. Депутатські мандати отримують місцеві організації партій, які подолали 5% виборчий бар’єр.

Те ж саме стосується виборів сільських, селищних, міських голів, старост. Якщо кількість виборців у одномандатному окрузі менша за 90 тисяч – застосовується мажоритарна система відносної більшості. Якщо мова йде про місто, де виборців понад 90 тисяч – мажоритарана система абсолютної більшості, коли перемагає кандидат, за якого проголосувало >50% виборців, які прийшли на вибори.

Загальний склад депутатів місцевих рад буде залежати від кількості виборців в окрузі. Наприклад, від 1-3 тис виборців – 14 депутатів, 3-5 тис. виборців – 22 депутати, 5-20 тисяч виборців – 26 депутатів, і якщо взяти приклад Дніпропетровської обласної ради – понад 2 мільйони виборців – 120 депутатів.

Дозволяється самовисування кандидатів у депутати районних, міських (< 90 тис. виборців), районних в місті рад. При цьому особа може бути висунута кандидатом лише в одному виборчому окрузі і лише від однієї місцевої організації партії, або шляхом самовисування

Досить цікавими є нюанси формування списків кандидатів у депутати від політичних партій. Так, самовисування не передбачено, якщо кількість виборців перевищує 90 тисяч, а висувати кандидатів можуть лише місцеві партійні організації. Списки кандидатів у бюлетені затверджуються партією на зборах. До регіональних виборчих списків у кожному багатомандатному виборчому окрузі має бути затверджено від 5 до 12 кандидатів.

У партійних списках має враховуватися гендерна квота: не менше 40% жінок, якщо більшість чоловіки, та навпаки (у кожній п’ятірці єдиного та регіональних виборчих списків).

Нововведення стосуються і фінансового аспекту реєстрації. Наприклад, щоб зареєструвати список, політичній силі доведеться викласти чималу суму застави, яка коригуватиметься відповідно до кількості виборців та розміру прожиткового мінімуму. Приміром, у випадку з Дніпропетровською обласною радою, партії, яка претендує на участь у виборах, доведеться сплатити близько 4,6 млн. гривень застави. У разі перемоги — кошти повернуться, в разі поразки — підуть у бюджет.

Змін зазнають і кількість округів, і кількісний склад депутатів від округу.

…Більш детально на питанні «Проекти Законів України щодо адміністративно-територіального устрою країни» зупинилася начальник організаційного управління Дніпропетровської обласної ради Ольга Валентинівна Мельникова.

Відповідно до представлених нею Проектів, система адміністративно-територіального устрою України матиме три рівні:

1. Регіональний рівень – Автономна Республіка Крим, області;

2. Субрегіональний рівень – Райони в Автономній Республіці Крим та в областях;

3. Базовий рівень – Громади, які утворюються на основі населених пунктів (сіл, селищ, міст)

Місто визначатиметься, як населений пункт з переважно компактною забудовою, загальною чисельністю населення не менше ніж 20 тисяч жителів. Селище – населений пункт з переважно садибною забудовою, загальною чисельністю населення не менше ніж 5 тисяч жителів. Відповідно, село – населений пункт із садибною забудовою, сталим складом населення – менше 5 тисяч жителів.

Присутніх представників районів та громад насамперед цікавили визначення адміністративно-територіальних одиниць, у першу чергу районів. Отже, відповідно до проекту, адміністративно-територіальна одиниця субрегіонального рівня – тобто район – складається з кількох громад, загальна чисельність населення яких становить не менше ніж 150 тисяч жителів.

В гірській місцевості та/або на територіях із щільністю населення менше середньої щільності населення відповідної області, загальна чисельність населення району не повинна становити менше ніж 100 тисяч жителів, якщо площа такого району перевищує середню площу району по області.

Також учасникам семінару були представлені такі алгоритми (у Законі – Порядок вирішення питань адміністративно-територіального устрою), як утворення, ліквідація, встановлення (зміна) меж громад, районів та зміна їх адміністративних центрів; зміна меж села, селища; найменування та перейменування адміністративно-територіальних одиниць, населених пунктів, віднесення населених пунктів до категорій міст та ін.

Семінар дійсно став цікавим, насиченим, продуктивним та змістовним. Його необхідінсть продиктована майбутніми місцевими виборами, які вже не за горами, а також пов’язана із завершальним етапом реформи з децентралізації, який також викликає чимало складних ситуацій на місцях.

Євген Травневий