Чи справді у Польщі погіршилося ставлення до українців. Журналісти розвінчують фейк

Одразу до суті: хочете перевірити самі? Ось тут лінк на дослідження https://cutt.ly/83mUETl

Дослідження провів Варшавський університет. Загалом було два опитування – у червні 2022 року і у січні 2023 року. Таким чином дослідники намагалися зʼясувати, чи змінилося ставлення поляків до українських біженців.

Забігаючи наперед, скажемо, що у дослідженні анічогісінько нема про рускій мір чи дорогі автівки – це цитата, яку взяла польська газета Річ Посполита для матеріалу про це дослідження у Президента спілки українців у Польщі. Тобто ця цитата належить одній людині (так-так, нас усіх бісить рускій мір, але конкретне дослідження цього по відношенню до українців не зафіксувало). Тому Ліга і низка інших медіа та блогерів просто зманіпулювали, підкріплюючи власну думку посиланням на нібито дослідження. Але, повторимо, у дослідженні такого немає.

А що ж є? Науковці вводять новий термін, який характеризує сприйняття українців поляками – Дисонанс позитивного ставлення. І це явище потребує детальнішого дослідження.

Про що йдеться?

Загалом це стосується соціального сприйняття біженців з України.

• Його суть полягає в дисонансі (суперечливості) сприйняття по відношенню до цієї спільноти.

• У січні 2023 року 80% опитаних мали позитивне значення до біженців з України. Негативно українців сприймали 8% респондентів.

• З квітня 2022 року цей показник суттєво не змінився.

• У січні 2023 року дві третини поляків (66%) сприймали мігрантів позитивно, а 15% – негативно. І тут важливо, що поянття біженців з України і поняття мігрантів дослідники розмежовують.

• З одного боку, ми маємо справу з дуже позитивним ставленням поляків до біженців з України, про що свідчить низка показників, охарактеризованих у звіті, зокрема, серед інших: допомога Польщі та поляків Україні, в тому числі біженцям з цієї країни, шкала соціальної дистанції Богардуса та індекс соціального сприйняття мігрантів. Ці показники з квітня 2022 року по січень 2023 року, не фіксують істотних змін у бік негативного сприйняття.

• З іншого боку, на питання, яке вперше було поставлене в січні 2023 року, чи змінилося ваше ставлення до біженців з України за останні 6 місяців, тобто з червня 2022 року, чверть опитаних поляків (25%) відповідає так. З цих 25% далі йде градація. 68% заявляють, що напрямок змін є негативним, тобто їхнє ставлення погіршилося, а 26% сказали, що ставлення змінилося в кращий бік.

• Це явище потребує подальших досліджень.

Майже через рік після початку бойових дій переважна більшість респондентів (90%) вважають, що Польща має допомогти Україні під час війни з Росією. Це сприйняття не змінилося з квітня 2022 року, коли цей аспект було вперше перевірено.

Більшість поляків (53%) виступають за прийом біженців з України доти, поки вони не зможуть повернутися до своєї країни. Однак варто підкреслити, що порівняно з квітнем 2022 року зріс відсоток людей, які вважають, що біженців з України потрібно прийняти і дати їм облаштуватися (з 30% до 37%).

• Потенційні загрози для Польщі з боку біженців з України включають: негативний вплив на ринок праці, негативний вплив на польську економіку/державний бюджет/зростання інфляції та злочинності. Порівняно з квітнем 2022 року аналіз відповідей на це відкрите запитання показала, що значення українського націоналізму (це взагалі окрема тема для матеріалу – якщо хочете, щоб ми про це написали, дайте знати у коментарях) зменшилось, але водночас частіше згадується інша культура українців.

• Порівняно з квітнем 2022 року зріс відсоток респондентів, які не бачать загроз для своїх сімей з боку біженців з України (з 82% до 87%).

• Опитані поляки погодилися б з українцями: жити у своїй країні (85%), жити у своєму місті (85%), жити по сусідству (83%), бути їхніми сусідами (79%). Дві третини респондентів (65%) також погодилися б, щоб їхня дитина одружилася з українкою, а чверть (28%) прийняли б українця у свою квартиру чи будинок.

Власне, завжди йдіть до першоджерел. Не варто видавати думку однієї людини, яку ви розділяєте, за ціле дослідження і розказувати, що «все пропало», бо українці якісь не такі.