Зміни клімату і здоров’я: які ризики вже відчувають українці у 2026 році

Проблеми довкілля в Україні часто відходять на другий план через війну та безпекові виклики. Втім, зміни клімату продовжують безпосередньо впливати на здоров’я та безпеку людей. У Центрі громадського здоров’я МОЗ пояснили, які саме ризики стають дедалі відчутнішими для українців.

Температура зростає швидше, ніж у світі

За останні 30 років середньорічна температура в Україні зросла на 1,5°C — це більше, ніж у середньому у світі. До 2050-х років вона може підвищитися ще на 1–4°C.

Фахівці наголошують: навіть на перший погляд незначне підвищення температури вже має серйозні наслідки. Йдеться, зокрема, про теплові хвилі — періоди аномально високої температури. Вони стають тривалішими та інтенсивнішими. У Європі лише у 2022 році зафіксували 61 672 смерті, пов’язані з екстремальною спекою. Висока температура створює додаткове навантаження на організм через зневоднення, втрату електролітів і порушення терморегуляції. Крім того, спека сприяє швидшому розмноженню бактерій у продуктах харчування, що підвищує ризик кишкових інфекцій.

Комахи-переносники: сезон довший, ареал ширший

Потепління та зміни кількості опадів створюють сприятливі умови для поширення комах-переносників інфекцій.

Через тепліші зими сезон активності кліщів виду Ixodes ricinus триває з ранньої весни до пізньої осені. Вони є переносниками, зокрема, хвороби Лайма. З 2020 до 2024 року в Україні зареєстрували 21 368 випадків цього захворювання. У 2025 році — 6 748 випадків, що на 24,2% більше, ніж у 2024-му.

Підвищення температури сприяє розширенню ареалу комарів роду Culex — переносників гарячки Західного Нілу. Якщо раніше випадки частіше фіксували у південних регіонах, зокрема в Запорізькій області, то нині вони реєструються також у Полтавській, Київській, Хмельницькій областях та у Києві. З 2020 до 2025 року в Україні зареєстровано 137 випадків гарячки Західного Нілу.

У південних та прибережних регіонах зростає період активності комарів роду Anopheles — потенційних переносників малярії. У 2020–2025 роках в Україні зафіксовано 92 випадки малярії, і всі вони були завезені з-за кордону. Водночас кліматичні зміни можуть підвищити ризик появи місцевих випадків у майбутньому.

Якість води під загрозою

Близько 70% населення України отримують питну воду з річки Дніпро. Вона забезпечує водопостачання великих міст, зокрема Києва, Дніпра, Запоріжжя, а також промисловості й аграрного сектору.

Зміни клімату призводять до збільшення кількості зимових опадів і частіших повеней. Це, за даними Центру громадського здоров’я, підвищує ризик забруднення води та поширення інфекційних хвороб — холери, лептоспірозу, вірусного гепатиту А, ротавірусної інфекції.

Екологічну ситуацію ускладнює і війна: масштабні лісові пожежі, заміновані території, руйнування інфраструктури та підрив Каховської ГЕС у 2023 році мають довготривалі наслідки для довкілля.

 

Як зменшити ризики

У Центрі громадського здоров’я наголошують: зміни клімату вже впливають на умови життя, тому важливо адаптуватися до нових реалій. Під час хвиль спеки фахівці радять:

• пити не менше 1,5–2 літрів води на добу;

• стежити за якістю питної води;

• уникати перебування на сонці з 11:00 до 16:00;

• носити світлий вільний одяг і головні убори;

• відмовитися від купання у сумнівних водоймах;

• уважно стежити за самопочуттям дітей і людей старшого віку.

 

На природі рекомендують користуватися репелентами, носити закритий одяг у лісах і парках та оглядати тіло після прогулянок, особливо в складках шкіри й на волосистій частині голови.

Щоб уникнути харчових отруєнь у спеку, варто ретельно мити руки і продукти, обирати перевірені місця харчування та не вживати їжу, свіжість якої викликає сумніви.