Межівська громада провела в останню путь свого Героя: Сергія Мотрія поховали у Дніпрі
4 серпня 2026 року у місті Дніпро, на Самарівському кладовищі у селищі Слобожанське, з усіма військовими почестями поховали Захисника України Сергія Мотрія із Межівської громади.
Майже чотири з половиною роки його родина жила між надією та невідомістю…
Дружина, батьки, брат, сестра, рідні та друзі до останнього вірили, що Сергій живий і одного дня повернеться додому. Лише у липні 2026 року підтвердилося найстрашніше – воїн загинув ще 15 березня 2022 року під час свого першого бою поблизу села Володимирівка Волноваського району Донецької області.
Сергій Мотрій народився 26 грудня 1979 року у селі Леніне (нині Степове) Межівської громади. Після строкової служби працював у сільському господарстві. У 2014 році став на захист України, був учасником антитерористичної операції. Повернувшись до мирного життя, працював водієм і трактористом, створив сім’ю, будував плани на майбутнє. Та з перших днів повномасштабного вторгнення знову без вагань став до лав оборонців України.
У день прощання віддати останню шану Герою прийшли рідні, друзі, побратими, керівництво Межівської громади, численні земляки, колеги Сергія з ТОВ «Межівське» та КП «Межівський Комунсервіс», усі, хто знав його як щиру, працьовиту, доброзичливу людину та справжнього патріота.
Поховання відбулося з усіма військовими почестями. Над місцем останнього спочинку Героя військовий караул віддав останню честь… пролунав трикратний салют.
Державний Прапор України, який вкривав домовину воїна, військовослужбовці урочисто передали матері Героя — Галині Дмитрівні Мотрій. Ця мить стала найболючішим символом великої ціни, яку українські родини платять за свободу нашої держави.
Начальник Межівської селищної військової адміністрації Володимир Зражевський, звертаючись до присутніх, зазначив:
«Сьогодні ми проводжаємо в останню путь нашого земляка, який виконав найвищий обов’язок перед Батьківщиною. Майже чотири з половиною роки його родина жила надією, і ця надія була сильнішою за час. На жаль, війна поставила трагічну крапку. Ми схиляємо голови перед подвигом Сергія Мотрія та висловлюємо щирі співчуття його рідним. Наш святий обов’язок — берегти пам’ять про кожного Захисника, який віддав життя за незалежність України.»
Він також наголосив:
«Імена тих, хто став на її захист у найважчий час, назавжди залишаться в історії Межівської громади та в серцях вдячних поколінь.»
Смерть Сергія Мотрія стала ще одним болючим нагадуванням про страшну ціну української свободи.
Він не встиг здійснити всіх своїх мрій, але встиг зробити найголовніше — захистити свою державу у найважчий для неї час…
Світла пам’ять про Сергія Мотрія назавжди житиме у серцях рідних, друзів, побратимів, земляків та всіх, хто знав і поважав його.
Вічна пам’ять Герою. Вічна слава Захиснику України.
