Війна б’є по психологічному стану і дорослих, і дітей. Навіть якщо ви робите вигляд, що все добре, діти переймають вашу тривожність. Дорослі розуміють, від чого мають стрес, а діти не завжди. Важливо донести до них інформацію, заспокоїти, допомогти впоратися зі страхами. Ось що говорить психологиня Наталія ЛОМОНОСОВА:

– Дітям навіть не треба багато говорити і пояснювати – вони бачать все самі, вони чують емоційні розмови дорослих. Щоб захистити дітей, треба, перш за все, бачити, де вони. І обговорювати події і новини за зачиненими дверима. А ще краще в цей час дітей групувати. Якщо у вас одна дитина, знайдіть сусідів з дітьми, щоб вони були разом. Можна призначити старшого. Спланувати їм заняття, ігри, щоб вони грали одне з одним. Тому що діти бачать усе, вони відчувають емоційний стан дорослих. Важливо враховувати вік. Якщо діти зовсім маленькі, вони нічого вам не скажуть, але покажуть свій стан фізично. Головний біль, безсоння, відмова від їжі – усе це означає, що в дитини стрес. Тож матері необхідно самій заспокоїтися, а тоді брати дитину на руки. Маленьких дітей треба якнайчастіше обіймати, весь час говорити їм важливі речі. Якщо необхідно щось пояснити, краще розповісти казку («Жила-була одна прекрасна країна, на яку раптом напало чудовисько. Воно хотіло всіх убити…»)

Обманювати дітей ні в якому разі не можна. Якщо це війна, то її саме так і треба називати. Вони розуміють, відчувають. Діти навіть інколи бувають емоційно сильнішими за дорослих, тоді вони починають заспокоювати маму чи тата. Але це не значить, що дорослі мають право на них спиратися в таких ситуаціях.

Коли дорослого переповнюють емоції, так і треба казати: «Я боюся зараз, але я тобі про це розкажу, глибоко подихаю, опаную себе і завжди тебе захищатиму». Адже діти вірять у своїх батьків. Тому маємо їх запевнити, що ми все зробимо. «Треба трішки потерпіти. Тато й інші чоловіки все зроблять, щоб нас захистити. Зараз ти в безпеці».

Як підтримати і заспокоїти дитину, радять і інші фахівці

1. Говоріть з дитиною спокійно

– Про те, що відбувається, варто говорити з дитиною тому дорослому, який найбільше зберігає спокій. Перш ніж взяти маля на руки, мамі варто заспокоїтися самій;

– Підлітків важливо навчати, де шукати перевірену інформацію, ділитися джерелами.

2. Проявляйте надійність

– Варто сказати дитині, що ви зробите все, щоб захистити її і себе від небезпеки, що наша армія дасть відсіч;

– Обійняти можна дитину до підліткового віку;

– Підлітки ж, навпаки, можуть сприймати обійми, як слабкість.

3. Грайте в ігри та виконуйте з дитиною заспокійливі вправи

– Можна ліпити з пластиліну;

– Окреслити навколо себе «коло безпеки» – з нитки, наприклад;

– Грати в настільні ігри (шашки, шахи, лото та ін.);

– Малювати;

– Грати у слова, ігри в телефоні, в яких залучене просторове сприйняття (наприклад, Тетрис).

4. «Займіть» чимось аудіальний канал дитини

Від виття сирен особливе навантаження у дитини на аудіальний канал сприймання, тому його потрібно чимось «зайняти»:

– слухати в навушниках аудіоказки та музику;

– співати, грати на чомусь, що є.

5. Навчайте дитину правил безпеки

– Де вона може зустрітися з вами або іншими родичами;

– Де переховуватися, якщо буде втрачено мобільний зв’язок;

– Не сперечатися з дорослими та слідувати за тим, хто відповідальний за безпеку.

6. Довірте дитині відповідальне завдання

– Покласти на дитину відповідальність, яка їй до снаги, наприклад, доручити слідкувати за іграшкою;

– Попросіть дитину придумати казку про якогось персонажа, або уявити себе журналістом та провести репортаж з місця події тощо.

7. Як відвернути увагу дитини

– Виконуйте разом із дитиною рутинні справи;

– Обіймайте дитину;

– Жартуйте з нею;

– Поїть дитину теплими напоями, годуйте її чимось смачненьким;

– Вмикайте на планшеті мультики, серіали, розповідайте казки, історії, читайте дітям вголос.

8. Дозволяйте дитині вивільняти ненависть та злість

І для дорослих, і для дітей виявляти злість (ненавидіти, лаятися, кричати) – це здорова реакція. Можна це робити в ігровій формі:

– застосовувати гру «Злий бобер», наприклад, спочатку придумати злу тваринку і поводитися так, як, на вашу думку, може себе вести ця тваринка. Потім перетворити на добру тваринку. Потім – на людину;

– сльози та плач – теж нормально в цій ситуації, тому дайте дитині виплакатися. Після емоційного вивільнення дитині буде легше заснути.

9. При панічній атаці виконуйте вправи

– Потерти кінчик носа;

– Надавити не сильно на очні яблука з двох боків;

– Витягувати якомога далі язика – ніби намагаючись торкнутися грудної клітини;

– Покласти руку на живіт, приблизно на 3 пальці нижче сонячного сплетіння та постукати по цьому місцю;

– Подивитися вправо, не повертаючи голови, – якомога далі на 15-20 секунд, потім перевести погляд прямо, потім подивіться вліво – якомога далі, потім знову прямо;

– Лягти на спину і робити рухи ногами, як на велосипеді;

– Розтерти точку між підмізинним (четвертим) пальцем та мізинцем – там знаходиться «точка паніки».

 

Інформацію збирала
Антоніна Тарасенко