«НАДІЛ» поспішає на допомогу
Нині суспільство живе в умовах карантину. Карантинні заходи передбачають носіння медичних захисних масок усіма, хто контактує з оточуючими. І лікарі, й продавці, й водії, й державні службовці – усі, хто не пішов на дистанційний режим роботи, мають велику потребу у цих засобах індивідуального захисту.
Ситуація з медичними масками не дуже добра. Спочатку їх зовсім не було, тепер, якщо є, то коштують дорого. А людям, які знаходяться на робочих місцях, вони вкрай необхідні.
У мережі Facebook з’явився ролик про те, як члени ГО «НАДІЛ» виготовляють медичні маски для односельців. Вирішила поспілкуватися з цього приводу з ініціаторами акції. Ось що розповіла голова ГО «НАДІЛ» Ольга Цибіна:
– Днями до мене звернулася жителька Райполя Наталя Зима з ініціативою самостійно виготовляти захисні маски для односельців. Звичайно, я пристала на цю пропозицію. У перший же день в рамках селищного соціального проекту «ДОПОМОГА» було виготовлено перші 30 медичних масок, які безкоштовно роздані всім, хто працює. Десяток передали у тракторну бригаду, також їх отримали кочегари, сторожі.
Спілкуючись з людьми, активісти виявляли, хто має найнагальнішу потребу у засобах захисту. Коли з’явилося відео і стала поширюватися інформація, пані Ольга почала отримувати дзвінки із замовленнями. Тому планується пошити стільки масок, скільки їх буде потребувати населення Райполя.
Ви запитаєте, а де ж вони беруть необхідні матеріали, якщо роздають безкоштовно? У мене теж виникло таке питання. Ось що мені розповіли:
– Перший внесок зробила Наталя Зима – тканина, марлеві відрізи. Я докупила нитки, еластичну тасьму. І почала шити вдома. Зараз у нас ще є запас тканини. Далі будемо діяти по ситуації. Якщо треба буде багато масок, звернемося до населення, може, в кого виявиться зайвий метр краму. Пошити необхідну кількість зможемо безкоштовно. Так, на волонтерських засадах: сподіваюся, що допоможемо райпільцям залишатися здоровими.
Питаю пані Наталію Зиму, як виникла ідея щодо пошиття масок. Жінка розповідає:
– Звичайно, не на рівному місці. Мені особисто знадобилася маска, обійшла усі місцеві аптеки – немає. Спостерігала, як люди, особливо похилого віку, спілкуються без масок, відвідуючи магазини в селі. А, гортаючи сторінки соцмереж, бачила, скільки людей не чекають, що хтось забезпечить їх засобами захисту, а виготовляють самостійно. Причому не лише для себе. От і я вирішила діяти. Запропонувала Олі, вона мене підтримала. І люди вже замовляють.
До речі, в селі й інші жінки шиють маски самостійно для потреб своїх близьких. Голова ГО говорить, що в разі необхідності, вони зможуть об’єднати зусилля. Час покаже, як діяти далі.
Телефоном спілкувалася
Анатоніна Тарасенко
