Віддали останню шану Герою. Межівська громада провела в останню путь захисника України Григорія Парубка

25 грудня Межівська громада провела в останню путь Григорія Парубка – бійця 54 окремої механізованої бригади імені гетьмана Івана Мазепи. Прощання відбулося у с. Новопідгородне.

Родом із сусідньої Харківщини, але знайшов свою долю у Новопідгородному. Одружився, в сім’ї народився син Олександр. Деякий час проживали з родиною у Мирнограді. У листопаді чоловікові виповнилося 35 років.

Григорій до служби у війську працював у ШУ «Покровське», три роки тому разом з кількома односельцями підписав контракт зі Збройними силами. Цієї осені мав повернутися додому.

Від початку повномасштабного вторгнення росії в Україну воював на Бахмутському напрямку, під Мар’їнкою, Сєвєродонецьком. 11 грудня разом з побратимами потрапили під мінометний обстріл, було багато поранених. Григорій отримав важке поранення в голову. Товариші витягли його з поля бою, боєць був доставлений до лікарні Мечникова, після стабілізації стану переведений до Вінниці. Але там 15 грудня о 9.30, не приходячи до свідомості Григорій Парубок помер…

І в цивільному житті, і на службі чоловік постійно був у русі, скрізь намагався встигнути, нічого не пропустити. По господарству вся робота завжди була перероблена. У велику дружну родину Парубків Григорій прийшов зятем, а став рідним сином, племінником, дядьком – справжнім членом сім’ї.

У загиблого героя залишилася дружина Любов та десятирічний син Олександр.

Провели Григорія з усіма військовими почестями.

На церемонію прощання прийшли керівники громади, представники військового комісаріату, друзі, знайомі Григорія, військовослужбовці, вся громада с. Новопідгородне , щоб висловити безмежну шану та вдячність за неоціненний внесок у майбутнє рідної країни.

Щирі співчуття рідним та близьким загиблого у зв’язку з трагічною та непоправною втратою висловили селищний голова Володимир Зражевський та представники 4-го РТЦК та СП , високо оцінивши патріотичний порив і його по-справжньому чоловічий вибір та запевнивши, що пам’ять про загиблого назавжди залишиться у серцях всіх, хто його знав і любив.

Відповідно до церемоніалу, на вшанування пам’яті героя – салютна команда відсалютувала трьома залпами. Прапор України – рідної держави, за яку він віддав своє життя, військові передали дружині – Любові.

Віримо, що жертовність Григорія була недаремною. Перемога буде за нами!

Нехай рідна земля буде нашому захиснику пухом, вічний сон – спокійним…

СПОЧИВАЙ З МИРОМ!
ВІЧНАЯ ПАМ’ЯТЬ ТОБІ, ГЕРОЮ!

Цей матеріал створено в рамках проєкту «Сила місцевих медіа – для посилення згуртованості українців», що реалізується Громадською спілкою «Українська Асоціація Медіа Бізнесу» у рамках проєкту «Термінова підтримка ЄС для громадянського суспільства», що впроваджується ІСАР Єднання за фінансової підтримки Європейського Союзу».