Четвер, 16 Квітня, 2026
Духовність та милосердяЛюди твої, Межівщино

Ми знову з давніми друзями у Сави Божка

Ранок 24 квітня цього року видався сонячним і привітним. Межівські освітяни і бібліотекарі виявилися на висоті своєї культурно-просвітницької місії. Віднайшли пальне, транспорт і, як у давні мирні часи, вирушили на поклон до письменника-земляка – на могилу незабутнього Сави Захаровича Божка (24.04.1901-27.04.1947).
У Слов’янці нас чекали педагоги, бібліотекарі, знайомі.

Звичайно, мова зайшла за рідних і близьких, що перебувають нафронті, кують перемогу над рашистською сатаною (під Гуляй Полем, Бахмутом і Великоновоселівкою). Далі, як домовились, ескорт із квітами і поминальними гостинцями рушив у знамениту Крутоярівку. Згодом до нас приєдналася група слов’ян на чолі з головою селищної громади Г.І. Смольською.


77 років тому перестало битися серце полум’яного борця за справедливість Сави Божка. Довгі роки замовчування імені письменника, несправедливих поневірянь рідні змінилися реабілітацією. В 1991 році (проголошення незалежності України) встановлено пристойний пам’ятник на могилі митця. У той дощовий день відбулося численне зібрання української громадськості (з різних куточків України), рідні і земляків-односельців. Приїхали сини Сави Захаровича – українські інтелігенти, гідні свого батька.
Перед цим земляки і керівники району добилися перевидання Божкового роману «В степах» (1986). Тож з тих пір і до сьогодні не заростає стежка пам’яті до цієї унікальної людини, письменника-борця і патріота.

Пригадують його цілі покоління земляків – шанувальників Савиного таланту, багатьох з яких уже немає серед нас: Г.М. Добжанська, Ф.Л. Калач, В.О. Попов, В.О. Єсіпов, М.Д. Пудла, І.П. Коротач та інші.

Ось фото 2008 року, де зібралися в Крутоярівці випускники Слов’янської школи, панотець Віталій Квас, онука сестри письменника поетеса Леся Сергіївна Кривонос, бібліотекар Ольга Йосипівна, педагог Ольга Прихожа та інші.
На фото 2012-2016 років директор Межівської бібліотеки Давиденко Л.Г. (нині мешкає в США), директор кімнати-музею Сави Божка в школі №12 міста Покровська Н.Г. Божко, тодішні місцеві керівники І.І. Кукало і М.І. Довгоспиний та інші.
У 2010-му нам вдалося зібрати і провести конференцію до 110-ї річниці митця. З’їхалися письменники, історики, краєзнавці з 4-х областей і видали дві солідні збірки: одну – поезії про С. З. Божка, другу – матеріали конференції, доповіді та повідомлення (понад 100 сторінок).
У різний час на крутоярівській горі лунали вірші автора цього допису («Прокинься, Саво!», «Побратимам Сави Божка»), Єфименко В. («Дума про Саву»), Винника О. («Чабанський вік»), поетичні посвяти Валентини Самотуги, Лесі Кривонос, Віктора Харламова та інших.


Сьогодні коло Божкової могили зібралася чимала шанована громада: Ю.П. Карчмарчук, В.М. Коротун, В.А. Кравцова, Г.І., Смольська, О.В. Грановський, В.С. Рева, М.І. Кравченко, Н.А. Макаренко та інші.

На шляху до Сави Божка, уквітчаному грушевим та яблуневим квітом, нас зустрічали фазани і навіть полохливий бабак…

Петро МЕЖІВСЬКИЙ.