Велика боротьба двох Романів

Дві маленькі історії, два хлопчики. Один з Донеччини переїхав на Межівщину, батьки іншого з Межівщини перебралися на Донбас. Що ж їх об’єднує? Обидва вони Романи. І в обох одна біда – важка хвороба. Лікуються обидва Ромчики в одному відділенні, мами вже познайомилися одна з одною. Це про Романа Каленька з Новотроїцького та Романа Ротка з Мирнограда.

Рома Ротко

14 лютого 2018 року, у день закоханих, у місті Мирноград на світ з’явився маленький Ромчик. Молоді батьки дитини – наші земляки. Тато Євген народився і виріс у Новопідгородному, а мама Ауріка – у Колоні-Межовій. Народився Рома, щоб бути щасливим у цьому світі. Зростало хлоп’я, приносячи радість і мамі з татом, і бабусям з дідусями. Та дуже скоро у дім Євгена та Ауріки Ротків прийшла біда. Коли дитині було рік і вісім місяців, лікарі поставили страшний діагноз – лімфобластний лейкоз у гострому періоді.

Бабуся Ромчика Наталія Ротко розповіла, що стан онука почав погіршуватися з 20 серпня. Різко піднялася температура до 39 градусів, дитина стала млявою, плакала. Сімейний лікар того ж вечора госпіталізував Рому до Мирноградської інфекційної лікарні. Лікували антибіотиками, змінювали їх кілька разів через алергічну реакцію. За 10 днів хлопчика виписали додому з покращенням. Але температура знову «поповзла» вгору. Ще кілька госпіталізацій у Мирнограді не дали стійкого результату. І навіть обстеження у обласній дитячій лікарні Дніпра не показало ніяких серйозних відхилень у здоров’ї маленького пацієнта.  А вже 31 жовтня Рома вперше не зміг стати на ножки і відмовився від їжі. 1 листопада лікарі підтвердили лімфобластний лейкоз. Ауріка з сином потрапили до гематологічного відділення Дніпропетровської обласної дитячої клінічної лікарні.

Буквально за перші кілька днів родина  витратила на порятунок малюка близько 20 тис. грн. А попереду були довготривалі курси хіміотерапії, вартість яких вимірювалася сотнями тисяч. На питання де брати кошти, відповідь була одна – звернутися по допомогу до людей. І почалася довга історія порятунку Романа.

У Фейсбуці стали з’являтися пости із закликами допомогти. На карту мами хлопчика почали надходити перші кошти. До благодійності долучилася величезна кількість людей. Жителі міст Мирнограда і Покровська Донецької області, Межівського району Дніпропетровщини; однокласники батьків Романа, мережі магазинів, школи і педагогічний коледж, заклади і організації, об’єднання і фонди. Долучилися донори крові через донорський центр «Червона лінія». Перелічити всіх, хто відгукнувся на біду малого мирноградця, важко. Хтось просто перераховував гроші на картку, а хтось організовував різні заходи, і допомагав вирученими сумами. Скриньки для благодійних пожертв розміщені у містах і селах двох областей.

 

Через певний час стали з’являтися пости від Ауріки з новинами про сина. «Закінчили перший протокол. Побули вдома десять днів і знову приїхали на другий протокол. Ми зараз проходимо високодозні блоки, ось тільки перший закінчили, а всього їх шість. Самопочуття Ромочки не дуже, слабенький зовсім. Ну, це після «хімії» завжди так. Ми оптимістично налаштовані. Сподіваємося на краще».

У квітні Рома закінчив другий блок хіміотерапії. Ця процедура важка для дворічного хлопчика, доводилося і в реанімацію попадати. Погано дитині, і мамі не легше: «Подушка не высыхает от слёз! Вчера был просто ужасный день, душа разорвана, весь мир на мгновение стал чёрным, ночь длинная, холодная, без нашего мальчика! Он был сутки в реанимации. У меня душа просто умирала в мучениях!!! Слава Богу, что всё обошлось, но Ромчику всё равно еще нужно время, чтобы востановиться!!! Пусть наш путь сложный, но мы идём в перёд!!! Пусть слёзы сынок твои высохнут, пусть твой страх уйдёт! Вернётся улыбка на твоё лицо и счастье! Пусть вернётся детство и счастливая жизнь! Ты должен победить, ты у нас самый сильный мальчик» (мова оригіналу збережена).

Лікарі говорять, що лікування буде тривалим. Та батьки малого знають, що треба боротися за щасливе дитинство сина, хоч це й нелегко. І щоразу, коли батько Роми, Євген, чи хтось із рідних переказують гарні новини (настрій покращився, хлопчик активний, почав їсти тощо) міцніє надія на одужання дитини. Рома, хоч і маленький, але тримається мужньо, ніби розуміючи, що інакше не можна.

Переказати кошти на лікування можна на карту Приватбанка 5168 7573 4308 9654 (Ротко Ауріка Іванівна, мама Роми). Контактний телефон мами Ауріки – 066-345-26-08; бабусі Наталії Іванівни – 066-972-38-99.

 

Рома Каленько, с. Новотроїцьке

Чотирнадцятирічний Роман родом з міста Макіївки Донецької області. Проте зараз проживає з мамою і двома братами у Новотроїцькому. Прихистила Межівська земля сім’ю переселенців з Макіївки у 2015 році, коли війна вигнала їх з рідної домівки. Світлана Вікторівна Каленько сама виховує трьох синів. Антон уже дорослий, а Рома й Даня – школярі. Зараз вони навчаються у Веселівській школі (перейшли туди з Вознесенської). Рома зразу знайшов товаришів, адже він доброзичлива, комунікабельна дитина. Що важливо, потоваришував і з дівчатками. Можна сказати, вони знайшли в ньому споріднену душу.

Якось узимку хлопчик не прийшов до школи після карантину. Як з’ясувалося, його забрала «швидка» через носову кровотечу. І незабаром, як грім серед ясного неба, діагноз – лімфобластний лейкоз у гострому періоді. Всі приголомшені, мама Світлана в розпачі. Кошти потрібні немаленькі. Багатодітна сім’я таких не має. Збір допомоги розпочався відразу. Як розказали в офісі старости, відразу ж були розміщені оголошення про збір коштів на лікування дитини. До справи взялися небайдужі, активні люди. У Новотроїцькому, Всесвятському передавали гроші листоношами. Дехто приносив допомогу до старости, а звідти її передавали  за призначенням. Близько 8 тисяч зібрали жителі округу таким чином, а ще багато людей особисто робили перекази на картку мамі.

Коментує в.о. старости Надія Корх: «Коли ми почали шукати волонтерські організації для допомоги, це виявилося не просто. Багато з них нам відмовляли, пояснюючи, що не працюють з онкохворими (в тому числі Фонд Ріната Ахметова, який допомагає дітям із серцевими вадами). Лише дві волонтерські організації відгукнулися, але вони допомогли не коштами, а ліками».

До всіх небайдужих звернулися учні та вчителі Веселівської школи, адже біда прийшла і в їх шкільну родину. І щодня почали перераховувати кошти на лікування семикласника Роми, які надходили від працівників школи, батьків учнів, колишніх випускників. У торгових закладах Веселого, у магазині «Ромашка» (Межова) були встановлені скриньки для збору благодійних коштів.

Ось так педагогічний колектив Веселівської школи звернувся у соцмережі до земляків: «У серці кожного живе надія на його одужання, віримо, що спільними зусиллями ми все подолаємо. Боротьба за життя хлопчика триває, і ми прохаємо вашої підтримки і матеріальної допомоги. Навіть найменша сума буде тією краплинкою, яка врятує життя нашого Роми».

Мама Роми, Світлана Вікторівна дуже вдячна колективу школи за допомогу. Зараз до підтримки лікування хлопчика долучився фонд «ДоброДій», який оплачує необхідні медикаменти. Наразі оформили державну допомогу як малозабезпечена родина (але ж це майже нічого). Ромі встановили групу інвалідності на 5 років. Це ще крапля до величезної потреби.

На час написання статті Рома саме готувався прийняти крапельницю. Після тижневої перерви вдома у нього розпочинається другий курс хіміотерапії. Потім буде ще півтора місяці третій курс. А потім – «суха хімія», як сказала мама Світлана. Хлопчик має бадьорий настрій, хоча не дуже налаштований говорити. Та це в нього такий характер, говорить мама. Рома сказав лише, що найбільше бажання у нього зараз – якнайшвидше одужати.

Щоб допомогти Роману Каленьку, ви можете перерахувати кошти на картку Ощадбанку мами Світлани Вікторівни Каленько 5167 4901 3025 4189 (контактний телефон 050-915-44-69).

Антоніна ТАРАСЕНКО