П’ятниця, 19 Липня, 2024
UncategorizedВІЙНА: вторгнення РосіїНовини Слов'янської громадиПро головне

Захищав Ізюм та Бахмут. У Слов’янці на Дніпропетровщині попрощалися з тренером спортивної школи Віталієм Нікітенком

31 січня Слов’янська громада  провела в останню путь захисника України, тренера з футболу Межівської дитячо-юнацької спортивної школи (відділення Слов’янка) Віталія Нікітенка.

«НІКІТА» (позивний Віталія) – був справжнім воїном. Сміливим, порядним чоловіком. Велика честь була разом з ним боронити Україну», – згадують його бойові побратими.

Від перших днів повномасштабного вторгнення, коли російські окупанти прийшли на нашу землю, Віталій, без сумнівів та вагань  став на захист України.

Практично рік війни він був у самісінькому пеклі…

Захищав Харківщину на Ізюмському напрямку, потім був  Бахмут….

Нагороджений Відзнакою командування 93-ї ОМБР «Холодний Яр», якою сам Віталій  дуже пишався.

Під час боїв отримав кілька важких контузій, проходив  лікування… Але серце захисника не витримало…

Біля його дому відбулась поховальна панахида за загиблим Героєм.

Велелюдна процесія пройшла через усе село, її зустрічали односельчани у великій скорботі, з квітами…

Разом із родиною, громадою йшли  військові побратимами… Бійці 93-ї бригади, які сьогодні боронять Україну в найгарячіших точках війни. Ми пишаємось Вами, хлопці!

Побратими розповідають, що у короткі хвилини відпочинку Віталій завжди згадував рідне село, своїх вихованців, мріяв знову навчати їх грати у футбол, перемагати у турнірах…

 «Нікіта» (позивний Віталія) – був справжнім воїном. Сміливим, чесним і порядним чоловіком. Велика честь була разом з ним боронити Україну» – згадують вони.

«Він інколи не скаржився, якби важко не було. Завжди приходив на допомогу. На нього можна було розраховувати у важку хвилину. Його плече підтримки відчували всі, хто був поруч…»

Попрощатися з Віталієм приїхали колеги з Межівської громади, колектив дитячо-юнацької спортивної школи, тренери з Першотравенська, Петропавлівки.

Багато теплих слів пролунало на адресу Героя. Від голови Слов’янської сільської ради Галини  Смольської, колеги – колишнього директора Межівської ДЮСШ – Юрія Ковтуна, голови місцевої ветеранської організації Валентини Приступи, представників 4-го відділу РТЦК та СП,  бойових побратимів.

«У Слов’янській громаді – День скорботи… Герой, якого ми проводжаємо в останню путь, був відомим багатьом жителям Слов’янки і за її межами. Він був чудовим тренером, спортсменом відвертою та порядною людиною, його дуже любили діти, він залишив світлу пам‘ять для кожного з нас…» – Галина Смольська.

«Віталій Миколайович  – наш Герой. Він був прикладом і за життя. Кожного дня у своїх вчинках. Своєю справедливістю. Відвертістю. Він виховав не одне покоління юних футболістів, які завжди згадуватимуть свого тренера…» – колектив Межівської ДЮСШ.

«Прекрасний сім’янин, чоловік, батько. Вдома – справжній господар, який не цурався ніякої роботи. Це непоправна втрата для його родини, друзів. Пам’ять про нього назавжди залишиться в наших серцях! – односельчани.

Віталію Нікітенку було лише 52…

У нього залишились мама, дружина, син та донька, онук, брат, який також сьогодні захищає Україну.

Щирі співчуття родині та близьким…

Нехай Господь допоможе пережити біль гіркої, непоправної втрати.

… Справжній патріот України, чудовий тренер, якого любили і поважали вихованці,  щирий, добрий, безвідмовний, люблячий чоловік, турботливий батько і дідусь, але в той же час сміливий, принциповий, відвертий – таким ми запам’ятаємо Віталія, або як згадуватимуть всі його друзі та побратими – «НІКІТУ»…

Вічна, світла пам’ять та безмежна шана Герою !

Цей матеріал створено в рамках проєкту «Сила місцевих медіа – для посилення згуртованості українців», що реалізується Громадською спілкою «Українська Асоціація Медіа Бізнесу» у рамках проєкту «Термінова підтримка ЄС для громадянського суспільства», що впроваджується ІСАР Єднання за фінансової підтримки Європейського Союзу».

Автор Євген Травневий.