Був справжнім воїном і патріотом України! Межівщина попрощалась з бійцем 98 батальйону ТРО «Азов» (Дніпро) Валерієм Яковлєвим
… Невелике, мальовниче село – Новогригорівка Межівської громади, буквально завмерло у невимовній скорботі…
24 липня помер від ран наш земляк, боєць 98 батальйону ТРО «Азов» (Дніпро)- Валерій Яковлєв.
Кілька місяців він мужньо боровся із важким пораненням, лікарі Дніпра та Києва будь-що намагались врятувати Захисника України, один за одним вилучали смертоносні осколки… Але, серце Валерія не витримало… Йому йшов 32-й рік…
Проводити ГЕРОЯ в останню путь прийшла вся новогригорівська громада: сусіди, знайомі, товариші, односельчани, приїхали бойові побратими…
Здавалось, кожен житель Новогригорівки і Водолазького став до живого коридору, прихиливши коліно аби віддати останню шану Валерію.
На жаль, війна забирає найкращих дітей України, найкращих її людей, які не побоялись та стали на її захист, щоб зустріти ворога та дати йому гідну відсіч.
Від початку війни Валерій без вагань пішов добровольцем захищати Батьківщину. Пройшов перепідготовку та направився до зони проведення бойових дій старшим навідником другого мінометного взводу, старшим солдатом. Важке, осколкове поранення отримав під час бою з окупантами на південному сході нашої країни.
Старшого солдата Валерія Яковлєва не стало 24 липня…
Він до останнього мужньо виконував свій військовий обов’язок, захищаючи землю від ворога. Бойові побратими в останньому слові згадали Валерія ,як справжнього воїна, щирого патріота України, який свято вірив світле майбутнє незалежної, суверенної рідної держави.
Селищний голова Володимир Зражевський, представники 4 відділу в смт. Межова Синельниківського РТЦК та СП висловили співчуття родині про найбільшу втрату та вшанували разом з рідними та новогригорівцями хвилиною мовчання загиблого земляка, який віддав своє життя за незалежність та територіальну цілісність України, за мир на нашій землі.
Без нього залишились мама, сестра, дружина.
Поховали захисника на кладовищі в рідному селі…
Сумуємо разом із родиною Захисника і приклоняємося перед його подвигом.
Нехай Господь прийме світлу душу Валерія у Царстві Небеснім.
А ми молимося за кожного Героя, який віддав своє життя на полю бою, захищаючи Україну.
Не зрадимо і не забудемо їх подвигу.
Герої не вмирають!
