Слов’янка відзначила День села!
Відкриття оновленого спорткомплексу, пам’ятника загиблим односельчанам та насичена програма святкування…
З роду в рід кладе життя мости
Без коріння саду не цвісти,
Без стремління човен не пливе,
Без коріння сохне все живе…
Саме ці слова відомого українського поета Володимира Вихруща стали головним лейтмотивом Дня села Слов’янки, який відзначався минулими вихідними.
Чому? Бо слов’яни завжди пишалися і сьогодні пишаються своїм корінням, і що головне мають величезне прагнення працювати і творити на рідній землі.
Цього року Слов’янка святкувала 242-у річницю від свого заснування. Дата поважна, що й говорити… Та якщо копнути ще глибше, то за словами господарів, деякі джерела розповідають про багато цікавих фактів: козацьке поселення Орлине гніздо на цих землях ще у другій половині 17- го століття, загибель у сутичці з татарами сотника Гончара; 1707 рік, коли Гончарів яр і могила біля р. Бик вже значаться в числі населених пунктів Запорізької Січі.
Та сьогодні слов’яни ведуть офіційний відлік від далекого 1777 року, колив в архівних документах зафіксовано, що слобода Слав’янка Павлоградського повіту Катеринославської губернії є державним поселенням, жителі якого – хлібороби. А під час перепису населення 1782 року, в слободі вже проживало осілого населення – 248 чоловіків і 239 жінок, була зведена дерев’яна церква Іоанна Богослова.
Отож Слов’янці – 242!…
Ми – пам’ятаємо!
Відзначається День села, як і всіх населених пунктів, не лише нашої області, а й України – у день його звільнення від гітлерівських окупантів. Для Слов’янки це дата – 14 вересня 1943 року.
Слов’яни шанують свою історію, а тому святкування цього дня розпочалося з відкриття реконструйованого пам’ятника односельчанам, які загинули у роки Другої світової війни.
Варто відзначити, що на цьому місці пам’ятний знак загиблим воїнам-односельчанам було відкрито 1967 році. Тоді на його пам’ятних стелах були згадані імена 347 жителів Слов’янки, загиблих у роки війни.
Час безжальний і останні роки стан цього пам’ятного місця для багатьох слов’ян просто «благав» про допомогу. Час рішучих дій по реконструкції – травень поточного року, коли були розпочаті роботи капітальному ремонту пам’ятника. Як розповіла нам сільський голова Галина Іванівна Смольська – реконструкція обійшлася місцевому бюджету у 80 тисяч гривень. А крім того у громадських толоках по облаштуванню території взяли участь багато жителів села, за що їм окрема вдячність.
Що цікаво, тепер у мармурі закарбовані імена 647 слов’ян, які загинули у роки Другої Світової війни. Цю інформацією по крихтах збирала сільрада та активісти.
На відкриття оновленого пам’ятника зібралось багато жителів села, завітали почесні гості. Під час мітингу до слов’ян звернулися во голови райдержадміністрації Сергій Богдан, військовий комісар Межівського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки – майор Анатолій Кукла, сільський голова – Галина Смольська, голова ветеранської організації Надія Приступа.
Присутні разом згадали ті буремні роки і страшні наслідки війни, коли село було перетворено на руїни і згарища і не зосталося жодної сім’ї, яка б не оплакувала загибель рідних чи близьких. Тож присутні вшанували хвилиною мовчання загиблих земляків та всіх жертв тієї страшної війни. До підніжжя обеліску лягли живі квіти від вдячних жителів села, шкільної молоді та символічна Гірлянда Слави.
Спорту у Слов’янці бути!
… На головній вулиці села просто неможливо не помітити споруду оновленого спортивного комплексу, який приваблює погляд ошатністю, свіжістю, новизною.
Саме його урочисте відкриття після реконструкції – капітального ремонту стало ще однією родзинкою цьогорічного святкування Дня села!
Зайве говорити, що у Слов’янці розвитку фізичної культури і спорту завжди приділялася велика увага. А слов’яни в усі часи були більш, ніж гідними суперникам чи-то на футбольному полі, чи на борцівському килимі та й в інших видах спорту.
…Комплекс має багату і славну історію. Починаючи з 1966 року в Слов’янці почав працювати сільський спортивний зал, що згодом став філією Межівської ДЮСШ. Діяли секції з футболу, вільної боротьби, настільного тенісу, волейболу, знаходили заняття до душі люди більш зрілого віку.
Та останні 13 років спорткомплекс, на жаль, не працював… Про його занедбаний технічний стан та матеріальну базу можна говорити багато і навіть, на підтвердження, показати вражаючі фото.
Де в цей час займалися слов’янські дітлахи?… У спортивній залі Слав’янської СЗШ, яка, хоч і стала на багато років рятівним кругом – аж ніяк не спроможна була повноцінно замінити спортивний комплекс. Тож його капітальний ремонт – був для слов’ян життєво необхідним, бажаним і довгоочікуваним.
Як зізналася сільський голова Галина Смольська – особисто для неї це була не просто мрія, а чи не головна обіцянка перед земляками на виборах сільського голови.
– Як-то кажуть, справа честі, – говорить Галина Іванівна. – Моє покоління і я сама не уявляли собі дозвілля без нашого спорткомплексу, проводили тут багато часу. Тож я вирішила, що зроблю все можливе, аби довести справу до кінця.
На капітальний ремонт, який тривав майже 4 роки було витрачено біля 3 мільйоні гривень виключно коштів бюджету сільської ради. Галина Іванівна дякує за підтримку ТОВ АФ «Зоря» (Скляр В. В. та Гуртова Л. Ф.), СФГ « Кипарис» (Бугай В. Є), приватним підприємцям Дідовичам Василю Григоровичу та Валентину Васильовичу, Педенкам Юрію Анатолійовичу та Олегу Юрійовичу, ТОВ «Автомагістрль-Південь» та всім активним жителям села.
І ось цей день настав!
Перерізано символічну стрічку і численних гостей – юних спортсменів та їх тренерів, вболівальників та щирих шанувальників фізкультури і спорту зустрічає оновлена спортивна зала, кімната для фітнесу, тренерська, роздягальні, сучасні душові та туалети…
Очолюватиме спорткомплекс (як керівник комунального закладу) досвідчений тренер та адміністратор Олександр Сергійович Радченко, які разом з сільським головою вже будуть великі плани на перспективу.
Скільки секцій та гуртків працюватиме на базі комплексу? Вже сьогодні його гостинні стіни приймуть понад 100 дітлахів – секцій футболу, вільної боротьби, діючу футбольну команду Слов’янки – ФК «Зоря».
Зовсім скоро запрацює і секція волейболу, а для старшого покоління – фітнес – об’єднання.
– На повну потужність плануємо, що спортивну залу будуть відвідувати 250-300 чоловік – говорять вони – Новий спорткомплекс повинен кардинально змінити спортивне життя Слов’янки.
Під час урочистої частини відкриття слов’ян привітали во голови райдержадміністрації Богдан С. В., керуюча справами апарату районної ради Діденко В. В., які презентували слов’янам сертифікат на 3000 гривень для придбання спортивного інвентарю та новенькі м’ячі.
Як завжди стримані, але помітно з піднесеним настроєм тренери-викладачі Михайло Дердель (вільна боротьба) та Віталій Нікітенко (футбол), яких, до речі, відзначено Почесними грамотами.
Вони пам’ятають різні часи для спортивної школи: розквіт і занепад… Та навіть у складний період їх вихованцям є чим похвалитись. Але сьогодні вони налаштовані виключно оптимістично. Спорту у Слов’янці бути!
Натомість зовсім не приховує радості молодь Слов’янки, як наприклад один з кращих молодих футболістів села, переможець та неодноразовий призер обласних змагань Максим Закупа:
– Для футзалу умови просто клас! – запевняє він. – Це те, про що ми мріяли. Будемо тренуватись і перемагати!
Що ж спортивний комплекс Слов’янки цими днями пережив, без перебільшення, своє друге народження. Сподіваємось не за горами і бойове хрещення спортивними турнірами!
Вітання, конкурси, відзнаки та салют!..
…А вже ближче до 17-ї години святкування перемістилося на Центральний стадіон села. Одразу відзначимо, що організатори добре подбали, аби на святі ніхто не нудьгував. На односельчан та гостей чекала чудова розважальна програма.
Для поціновувачів діяла виставка робіт прикладного мистецтва майстрів рідного краю.
Були проведені конкурси: вишиванок та на найкращі українські страви – «Страва українського столу», які оцінювало почесне журі.
На дітлахів чекала солодка вата, повітряні кульки, батути, атракціони та безкоштовний аквагрим, який, до речі, піднімав настрій, як дітворі, так і дорослим. Працювала виїзна торгівля продуктами харчування та сувенірами.
У насиченій концертній програмі чого тільки не було! І вітання від сільського голови та шанованих жителів села, і виступи аматорів художньої самодіяльності (вокальні, хореографічні номери та навіть театральні сценки) , і вихованців дитячих садочків «Малятко» та «Веселка», і, звичайно ж нагородження односельчан….
Як, наприклад, почесні серед земляків відзнаки за найкращу садибу. Перемоги у наступних номінаціях здобули: найбіліша хата – Черевань С. І., найквітучіше подвір’я – Письменний О. І., найдоброзичливіша садиба Деревенець О. Т. (на фото), найгостинніша родина села – Коноваленко М.Т.
За традицією вшанували і подружжя, які цього року відсвяткували золоті та срібні ювілеї подружнього життя. Всі ювіляри отримали не лише вітальні листівки, а й пам’ятні подарунки.
Оплесками односельчани поздоровили наймолодшу жительку села Соломію Тимошенко та її щасливих батьків: Віру Миколаївну та Віталія Володимировича.
Справжнє пожвавлення серед учасників свята викликав розіграш безпрограшної лотереї – всього 200 різних призів , серед яких і 2 суперпризи – мікрхвильова піч та зварювальний апарат.
…Святковий салют – невід’ємна частина справжнього свята! Цього року він пролунав на честь спільних здобутків та перемог, яких досягла Слов’янська сільрада та з надією на подальший розквіт села!
Репортаж Євгена Травневого
Автор висловлює вдячність за допомогу в підготовці матеріалу колективу Слов’янської сільради, бібліотеці та працівникам культури
