У Веселівській школі увіковічили пам’ять легендарного розвідника майора Вихора!

Відтепер учнів, педагогів та гостей Веселівськї школи зустрічатиме Меморіальна дошка, присвячена Герою України, відомому розвіднику – Євгену Степановичу БЕРЕЗНЯКУ, який зіграв вирішальну роль у збереженні польського міста Краків від знищення нацистами під час Другої світової війни…

Саме Євген Березняк став прототипом головного героя роману Юліана Семенова “Майор Вихор”, а згодом його екранізації у 1967 році режисером Євгеном Ташковим.

Така посвята зовсім не випадкова, адже саме у Веселівській школі Березняк Є.С. починав свою педагогічну діяльність у довоєнні 1933-1935 рр.

Символічно, що відкриття Меморіальної дошки відбулося 8 травня – у День пам’яті та примирення.

Особливого забарвлення цій урочистій події надав візит генерала козацтва, начальника штабу Міжрегіонального осередку МГО КЗ “Окремого природо-правозахисного округу МГО “Козацтво Запорозьке” Сердюкова В. Ф. та представників організації, зокрема козацького полковника Іцика Завалкова – військового історика.

Разом і з селищними головою Володимиром Зражевським Василь Сердюков відкрили пам’ятну дошку та поздоровили присутніх із цією знаковою подією не лише для Веселівської школи, а й села та Межівської громади загалом.

Саме “Козацтво Запорозьке” разом із ізраїльськими організаціями підтримки України стали ініціатором та меценатами встановлення пам’ятної дошки герою-розвіднику.

А про тісний зв’язок “Майора Вихора” з Межівщиною та Веселівською школою зокрема, міжнародній громадській організації стало відомо від однієї з її активних учасниць – нашої землячки, колишньої випускниці Веселівської школи (до речі, «золотої» медалістки) – Альони Гончар (Павленко).

За підтримки директора Веселівської ЗШ Наталіії Василівни Сідаш чудову ідею було втілено в життя!

…На заході працювали журналісти українського регіонального телеканалу Відкритий.

Спогадами про знайомство із легендарним розвідником та приїзд Євгена Березняка до села Веселого у далекому 1974-му році із журналістами ділилися колишні вчителі Веселівської ЗШ: Галина Андріївна Черепаха та Валентина Петрівна Чорна. Про значення цієї події для школи говорив учень Веселівської ЗШ Володимир Цвітков.

Наша землячка Альона Гончар (Павленко) – козацький сотник (старший лейтенант) – розповіла, що навчаючись у Веселівській школі, добре знала про її тісний зв’язок з такою легендарною постаттю, як «майор Вихор». Про те, що саме тут він починав педагогічну діяльність, приїздив у гості після війни:

– Сьогодні хотілось би подякувати і МГО “Козацтво Запорозьке”, і нашим партнерам – ізраїльським організаціям підтримки України, які відгукнулись на нашу ініціативу увіковічити пам’ять Березняка на веселівській землі. Не можна не згадати і допомогу адміністрації закладу – директора Наталії Василівни Сідаш. Взагалі, мене переповнюють емоції від спогадів, адже я у своїй рідній школі… – відзначила вона.

Пам’ять розвідника дійсно шанують у Веселівській школі. Кожного року до дня Перемоги оформлюється тематична виставка, присвячену Березняку. У ній представлені не лише унікальні фотографії 1974-го року, зроблені під час візиту Євгена Степановича до Веселівської ЗШ, а також його військові мемуари та педагогічні праці. Серед них – і книга з автографом «майора Вихора».

…Під час урочистої церемонії відкриття пам’ятної дошки присутні вшанували пам’ять Євгена Степановича Березняка та усіх воїнів які боролися за мирне небо над нашою країною в роки війни хвилиною мовчання…

 

Довідка:

Березняк Євген Степанович народився 25 лютого 1914 року в м. Катеринослав (нині — м. Дніпро) у сім’ї робітників.

Навчався у Катеринославському гірничому інституті на геологічному факультеті, але, провчившись два роки, Євген Степанович зрозумів, що його покликання — педагогічна діяльність. Його направили до Веселівської школи Межівського району викладати математику. У той же час навчався в Бердянському педагогічному інституті.

До початку Великої Вітчизняної війни встиг попрацювати завідувачем Львівського міського відділу народної освіти.

З перших днів війни переїхав до Дніпропетровська, де брав участь у підпільній роботі в тилу ворога.

Наприкінці 1943 року Є.С.Березняка направляють на навчання до агентурної школи ГРУ ГШ Радянської Армії, після закінчення якої призначають командиром диверсійно-розвідувальної групи. Всього командування фронту отримало від групи Євгена Березняка (його позивний — «Голос») понад 140 радіограм з цінними розвідувальними відомостями щодо військ та об’єктів німців, розташованих у Кракові та його передмістях. Ці відомості мали дуже важливе значення для планування та успішного проведення військами І Українського фронту операції з розгрому краківського угрупування противника. Своїми діями диверсійно-розвідувальна група Березняка врятувала десятки тисяч життів воїнів і мирних польських жителів, а також сам Краків від запланованого нацистами руйнування.

Після війни Євген Степанович працював на керівних посадах в органах народної освіти. Останні роки своєї трудової діяльності, до 1998 року, працював старшим науковим співробітником Інституту педагогіки Академії педагогічних наук України.

«За зразкове виконання завдань командування в тилу противника та проявлені при цьому мужність і відвагу» Є. С. Березняк був нагороджений орденом Вітчизняної війни І ступеня.

Через рік відомий письменник Юліан Семенов на основі архівних матеріалів про діяльність розвідгрупи Євгена Березняка написав повість «Майор Вихор», за якою згодом було знято однойменну кінострічку, яка зробила його відомим.

У 2001 році Євгену Степановичу Указом Президента України «За особисту мужність і відвагу, героїзм і самопожертву, проявлені під час виконання особливо важливих завдань в роки Великої Вітчизняної війни» присвоєно звання Герой України. Указом Президента України у 2005 році йому присвоєне військове звання генерал-майор.

Матеріал підготував Євген ТРАВНЕВИЙ