Паска, як у бабусі. Рецепт, якому понад 100 років
Як спекти паску, розповіла у своєму YouTube-каналі блогерка Мар’яна Хабер-Дудар. Вона запевняє, що цей рецепт існував понад сотню років тому, адже саме так готували паску її бабусі.
Цей рецепт ідеальної паски, якому вже сотні років, допомагає приготувати до 10-ти смачних, повітряних пасок об’ємом 250 г кожна або до 5-ти пасок по 500 г кожна.
Що потрібно взяти, щоб спекти повітряну і смачну паску, як у бабусі:
- 1 кг борошна;
- 400 мл теплого молока;
- 10 яєчних жовтків;
- 100 г дріжджів;
- 200 г масла;
- 200 г цукру;
- 150 г родзинок;
- 50 г ванільного цукру;
- половину ч. л солі;
- цедру з 1 лимона.
Як готувати:
Спочатку потрібно приготувати опару. Для цього з’єднайте тепле молоко, дріжджі, 3 столові ложки борошна і 1 столову ложку цукру (від загальної кількості), змішайте і залиште на 15 хвилин.
Далі розітріть яєчні жовтки з цукром, додайте сіль і ванільний цукор. Розмішайте до однорідності. Додайте розтоплене вершкове масло, натерту цедру 1 лимона і ще раз добре перемішайте.
Тепер настав час влити опару. Добре її перемішайте з іншими інгредієнтами.
Додайте родзинки, порціями борошно і розмішайте.
Тісто наберіть у форми, залиште на 1 годину, щоб підійшло і збільшилося вдвічі.
Не забудьте змастити верхівки майбутніх пасок жовтками. Випікайте за температури 180 градусів у розігрітій духовці 45 хвилин.
Традиції випікання паски в українській культурі
Випікання паски в Україні — не просто кулінарна справа, а глибоко сакральний і ритуальний процес, укорінений у багатовікових народних традиціях. Цей звичай набував особливого значення у Страсний тиждень — час внутрішнього очищення, тиші та підготовки до світлого Воскресіння Христового.
Однією з найважливіших справ у цей період було випікання великодніх пасок. Як розповідають етнографи, паски традиційно пекли або у Чистий четвер, або в Страсну суботу. Страсна п’ятниця вважалась суворо забороненим днем для будь-якої випічки, оскільки це день скорботи і спомину страстей Христових.
Пасок готували багато — не лише для своєї родини, а й для родичів, сусідів та друзів. Атмосфера під час випікання мала бути спокійною і благословенною. Згідно з народними віруваннями, у хаті не можна було сваритися, кричати, стукати чи шуміти — інакше тісто не підійде, паски не вдадуться. Жінки розпочинали процес у чистій сорочці, а перед замішуванням тіста обов’язково проголошували благословення:
«Боже, благослови цю святу паску учинити й на той рік діждати!».
Особливої уваги надавали самому хлібові та печі. У давнину піч розпалювали “живим вогнем”, а у Страсну п’ятницю чи суботу — від страсної свічки, освяченої у церкві. У вогонь кидали гілочку верби, посвячену на Вербну неділю, а піч хрестили хлібною лопатою зі словами:
«Святий хліб у хату, а нечисть — з хати!».
Цей обряд мав оберігати оселю від зла, а хліб — наповнити святістю.
Не обійшлося й без жартівливих примовлянь. Якщо в родині були дівчата, господиня, саджаючи паски в піч, казала:
«Паски в печі сидіть, а ви (Маріє, Уляно, Ольго) не сидіть, а заміж ідіть!».
А ще замітала хату від печі до порога, виганяючи з неї все шкідливе:
«Паски в печі випікайтеся, а таргани, стоноги, мухи й миші з хати вимітайтеся!».
Коли паска вже була в печі, не можна було лягати на піч, бо вірили, що «паску притисне», і вона не виросте. Хто злазив з печі, казав:
«Рости, паско, висока, як верба!».
Також існував звичай легенько тягнути хлопчиків за вуха зі словами:
«Рости здоровий і високий, як свята паска!».
Усі ці звичаї — наче нехитрі, напівжартівливі, однак вони свідчать про особливе місце святого хліба в українському побуті. Якщо паски вдавалися — були пишні, м’які, золотаві — це віщувало щастя, злагоду та достаток у родині. А якщо паска тріскала, не піднімалася або пригорала — люди остерігались негараздів і змін.
