Духовність та милосердя На хвилі культури

Дещо про гору Калитву та казковий камінь

15 Серпня, 202015 Серпня, 2020 Redactor

Багато є цікавих місць на Дніпропетровщині, про які не всі знають, але вони варті уваги. Тому, продовжуючи тему вікендових мандрівок, розкажемо про гору Калитву (с. Китайгород Царичанського р-ну). Місцеві жителі знають про це заповідне урочище. А мене, людину немісцеву, давно цікавило, що це за такий високий пагорб понад трасою, як їхати з Дніпра на Кобеляки. І ось вирішила трохи заглибитися в історію. Дізналася багато нового і з вами поділюся.

Кажуть, що на цій горі знаходився той самий камінь, на якому було написано:
«Прямо пiдеш – смерть знайдеш, праворуч пiдеш – коня втратиш, лiворуч пiдеш – одруженим будеш».

Чи так це насправді? І що ж це за гора така?

Гора Калитва висотою 145 м над рівнем моря і 81 м над рівнем навколишньої місцевості розташована на правому березі річки Оріль на околиці села Китайгород і є заповідним урочищем з 1982 року. Вона з’явилася в результаті танення льодовика. Саме в період оледеніння виникли суттєві зміни і рельєфу, і флори, і фауни нашого краю. Найбільшим оледенінням у Східній Європі було Дніпровське, яке дійшло долиною Дніпра до сучасного міста Дніпро. Воно залишило на пам’ять про себе численні сліди – морени. Одним із таких і є гора Калитва.

Спочатку на горі переважала степова рослинність, але вона не могла захистити грунт від ерозії. Як розказують місцеві, після рясних дощів городи заносило мулом по коліна. З нього викопували картоплю, помідори, іншу городину. Адже гора складається в основному з глини, і тому тут утворилася глибока балка.

У 1934 році завдяки старанням Бутенка Панаса Трохимовича починається насаджування дерев на Калитві. Гора заліснена жіночими руками, бо саджала рослини жіноча бригада. Роботи продовжувалися аж до 1967 року. Вершина та схили Калитви вкрилися заростями пахучої акації.

Гора оточена давніми легендами, оповідями і тісно пов’язана з історією становлення незалежності України. Одна з легенд говорить, що в межах урочища є зачароване місце, з якого дуже важко вийти. У літописах гора називалася Половецьким валом або курганом, на річці Угол (Оріль). Перша згадана назва гори – Замок. Вона була захисним валом для запорізьких козаків. Місце, де був встановлений козацький прапор, називали «калитка». З цього часу люди і стали називати гору Калитвою. За переказами, вона зберігає в собі козацькі скарби. Також тут знайшли останки доісторичних тварин, а на березі річки Оріль відкопали череп мамонта!

Об’єкт входить до складу природно-заповідного фонду України, охороняється як національне надбання і є частиною світової системи природних територій, що перебувають під особливою охороною. Тут забороняється знищення та пошкодження дерев, чагарників і трав, випасання худоби та полювання.

Загалом на території Царичанського району є чотири заповідні зони: гора Калитва (400 га лісу), озеро Довге біля с. Бабайківка (5,8 га), урочище «Лелія» у с. Турове (30 га) та декоративний сад у с. Ляшківка (43 га).

РS. А що ж камінь із казковим написом? Та нічого. Він, кажуть, не зберігся. А от Калитва стоїть. І в пам’ять про добру справу місцевого озеленювача біля її підніжжя встановили інший камінь з написом: «Бутенку Панасу Трохимовичу вдячні потомки за обліснення гори Калитви 1934-1967 рр».