До бібліотек – обличчям: в Україні схвалено Стратегію розвитку читання

4 Квітня, 2023 Golred

3 березня 2023 року Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль підписав Розпорядження «Про схвалення Стратегії розвитку читання на період до 2032 року «Читання як життєва стратегія» та затвердження операційного плану її реалізації на 2023-2025 роки».

Про що цей документ? Про необхідність кардинальних змін у підходах до популяризації читання. «Сьогодні, в умовах російської навали, насадження шовіністичних ідеологем «руського миру», масштабного поширення російської пропаганди в українському інформаційному просторі, формування стійкого інтересу до читання української книги як ніколи стає потужною зброєю проти російської всебічної агресії», – говориться в документі.

ГЛОБАЛЬНО

Хоча читання є одним із ключових чинників розвитку людського потенціалу, не буде великим відкриттям сказати, що інтерес до цього процесу в Україні останніми роками значно впав. І щодалі, то гострішою стає проблема. Споживання «швидкої» інформації із соціальних мереж, доступний відеоконтент, телебачення витісняє книжку. У згаданій Стратегії зазначається: «… якщо у 2018 році 11 відсотків стверджували, що читають щодня, то у 2020 році лише 8 відсотків дорослого населення щоденно читають. Для порівняння: частка читачів віком від 18 років, які читають щонайменше раз на тиждень, – 19 відсотків, тим часом відповідно до звіту Міжнародної асоціації видавців кількість канадців, які читають мінімум раз на тиждень, становить 67 відсотків; Франція має 60 відсотків читачів, які регулярно читають, Ісландія – 53 відсотки. Станом на початок 2023 року внаслідок впливу збройної агресії Російської Федерації проти України рівень читання серед населення ще більше знизився».

Але ще однією, дуже! важливою причиною зниження інтересу до читання є банальна нестача книг. У 2020 році в Україні було видано стільки літератури, що на кожну людину припадало… аж чверть книжки! Пов’язують це з пандемією коронавірусу, хоча й до цього на душу населення припадала тільки половина книжки. За рік повномасштабного вторгнення росії ця цифра ще зменшилась. А от згідно з останніми звітами національних асоціацій видавців, наприклад, у Польщі середньорічним показником є дві з половиною виданої книги на душу населення, у Чехії та Словаччині – три книги, у Туреччині – п’ять виданих книжок на душу населення.

А наскільки ж доступна ота чверть книжки, що припадає на одну людину? Та не дуже, м’яко кажучи: одна книгарня на 200 тис. населення (станом на минулий рік). Для порівняння, у Німеччині один книжковий магазин припадає на 15 тис. населення, у Польщі і Данії – на 12 тис., Нідерландах – на 10, Фінляндії – на 7 тис. населення.

ЛОКАЛЬНО

А що ж у наших бібліотеках? Чи йдуть люди по книгу? Чи є, що читати? Чи багато новинок? Чи достатньо цікавих і корисних видань?

Питання, як ви самі розумієте, риторичні. І ось чому. Щороку бібліотеки списують фізично зношену літературу (старі книги, які видавалися в сімдесятих, а то й шістдесятих роках). Звісно, вони вже непридатні для використання. До того ж, велика кількість з них морально застарілі. Відповідно, не користуються попитом у читачів. Адже читати про Чапаєва чи Крупську, про колгоспні будні чи піонерів-героїв уже давно ніхто не хоче. Крім того, від моменту введення воєнного стану працівники СКЗК «Межівська ЦПБ» здійснювали (і продовжують здійснювати) актуалізацію бібліотечних фондів згідно з рекомендаціями Мінкульту. Вилучені книги підсанкційних авторів, надруковані у заборонених видавництвах держави-агресора, також література, яка своїм змістом підриває засади незалежності тощо. За 2022 рік було списано майже десять з половиною тисяч примірників, виданих в росії. Тому, зрозуміло, фонди закладу потребують поповнення україномовною літературою.

Кожен бібліотекар постійно комунікує з відвідувачами, вивчає читацькі запити. Хтось хоче романтичну історію, когось цікавить історична тематика, у когось з’явився інтерес до класичних творів. І не тільки художню книжку питають, різноманітна галузева література теж має попит. Сільськогосподарська техніка, робота в саду та на городі, географічні відкриття, рукоділля, медицина – це частина спектру запитів. Але, на превеликий жаль, таких книг мало. А до сільських бібліотек вони, взагалі, давно не надходили.

Провідний методист Межівської ЦПБ Людмила Коваленко:

Минуло року ми робили бюджетний запит на двадцять шість тисяч гривень для передплати періодичних видань. Тому в першому півріччі 2022 року бібліотеки громади були забезпечені газетами і журналами. Цього року ми вивчили побажання читачів і зробили запит на суму близько двадцяти тисяч для придбання літератури. Адже фонди зменшуються, проходить актуалізація, вилучаються і списуються зношені книги. Але поки що відповіді на наш запит ще немає.

Начальник відділу культури Людмила Кропив’янська:

У селищній комплексній Програмі розвитку культури та туризму Межівської селищної територіальної громади на 2021-2023 роки передбачені кошти на придбання літератури. Згідно рішення селищної ради № 935/11-VII від 05.11.2021 року з місцевого бюджету були виділені кошти в сумі 26613,44 грн. для придбання періодичних видань бібліотеці на перше півріччя 2022 року. На даний час діє постанова КМУ № 590 від 09.06.2021 року «Про затвердження Порядку виконання повноважень Державною казначейською службою в особливому режимі в умовах воєнного стану», яка унеможливлює придбання книг для бібліотеки. Але згідно звернення від заступниці голови ОВА Ольги ГОРБ про сприяння виконанню заходів Стратегії розвитку читання бібліотечними працівниками подані пропозиції щодо виділення додаткових коштів для придбання літератури на розгляд найближчої сесії. Адже читання українських книжок на даному етапі життя надзвичайно важливе.

З яких же джерел поповнюються бібліотечні фонди?

Різними шляхами потрапляють книги до бібліотек. Щось дарують самі читачі. Зазвичай, це художня література, яка вже прочитана і стала не потрібна вдома. Або підшивки газет за минулі роки. Наступне джерело – конкурси і проекти. Наприклад, за проектом «Здорові бібліотеки» Межівська ЦПБ отримала 61 книгу про здоров’я. Яскраві, гарно ілюстровані, цікаві і корисні. Але ж це мало! Ще один грантовий конкурс приніс 500 книг від Українського інституту книги. Сучасні автори, актуальні теми. Уже кілька років у користуванні. Навіть кошти Є-підтримки витрачались працівниками бібліотеки на придбання нової української літератури. Але, зауважте, що в середньому по Україні з фондів бібліотек вилучено близько шістдесяти відсотків літератури, і їх треба замінити десь двадцятьма мільйонами книжок – і це мінімум. Тож та кількість літератури, яка все-таки потрапляє на полиці наших книгозбірень – то навіть не крапля, а півкраплі в морі.

Директор Межівської ЦПБ Юлія Карчмарчук:

Український інститут книги робив запит до міністра культури щодо поповнення фондів, але через обмеження воєнного часу, звичайно, позитивного вирішення питання не отримав. Тому зараз інститут ініціює написання листа до Кабміну, щоб статтю поповнення фондів все-таки включили до бюджету. Адже важливо розвивати читання, і не тільки. Має бути достатньо саме україномовної літератури для виконання різноманітних програм з підтримки і розвитку державної мови. А нам упродовж минулого року з Дніпропетровської обласної універсальної наукової бібліотеки не надійшло жодного примірника, з обмінно-резервного фонду – лише двісті п’ятдесят одна книга.

Запитали кількох читачів про їхню думку щодо книг і читання.

Валентина Плис, смт Демурине

Я проти електронних книг. Подобається гортати сторінки друкованої книги. Від електронної книги втомлюються очі. Для мене читання, як снодійне – заспокоює.

Валентина Пижова, переселенка, с. Райполе

Беру в бібліотеці книги і про любов, і детективні твори – це мені подобається. Познайомилась із романом Сари Джіо «Бунгало», хотілось би й інші твори цієї авторки почитати.

Наталія Сметана, смт Межова

Дуже люблю читати. Я коли знаходилася рік удома, то без книжок не могла обійтися. Тож бібліотека має бути обов’язково. Шкода, що там є не все, що буває потрібно. Наприклад, не вистачає творів письменників-земляків, зокрема, тих, що входять до шкільної програми.

Тож робимо висновок. Стратегію розвитку читання вкрай важливо реалізувати повністю, адже це є необхідною умовою забезпечення національної безпеки України, основою збереження української державності. Це не просто загальні слова. Це – повітря для легень української ідентичності.