ТОП-10 найбільш дотаційних громад Дніпропетровщини
Голова Дніпропетровської обласної ради Микола Лукашук назвав ТОП-10 найбільш дотаційних громад Дніпропетровщини.
У контексті аналізу фінансової самодостатність громад області:
▪️Грушівська сільська громада (Криворізький район) – найвищий рівень дотацій (53,73%) при прибутках 45,61 млн грн. Має значну залежність від державного фінансування.
▪️Нивотрудівська сільська громада (Криворізький район) – дотації становлять майже половину прибутків (49,24% при 36,58 млн грн), має низьку фінансову самодостатність.
▪️Ляшківська сільська громада (Дніпровський район) – залежність від дотацій 47,79% при рівні прибутків 19,39 млн грн. Має слабку економічну базу.
▪️Сурсько-Литовська сільська громада (Дніпровський район) – 45,55% дотацій при доходах 49,10 млн грн, має недостатній рівень самозабезпечення.
▪️Брагинівська сільська громада (Синельниківський район) – дотації складають 39,32% при рівні прибутків 39,85 млн грн, має помірний рівень залежності.
▪️Роздорська сільська громада (Синельниківський район) – дотації на рівні 38,04% при доходах 28,07 млн грн, це середній показник серед громад.
▪️Китайгородська сільська громада (Дніпровський район) – 37,26% дотацій при прибутках 31,90 млн грн, має потребу у покращенні економічних показників.
▪️Вишнівська селищна громада (Кам’янський район) – рівень дотацій 37,23% з прибутками 39,62 млн грн, має певну залежність від зовнішнього фінансування.
▪️Вакулівська сільська громада (Криворізький район) – дотації складають 33,75% при прибутках 35,47 млн грн, має один з найнижчих рівнів залежності серед цього списку.
▪️Українська сільська громада (Синельниківський район) – дотації 30,54% з прибутками 36,73 млн грн, завершує перелік найбільш дотаційних громад.
Микола Лукашук:
Що це означає простою мовою?
Високий рівень дотаційності через відсутність великих підприємств, низька податкова база, а в деяких випадках – близькість до лінії фронту.
Уявіть собі велику родину, де значна частина доходів – це допомога від держави. Це дозволяє забезпечувати базові потреби, але ускладнює довгострокове планування та розвиток.
Чим більша громада, тим більше можливостей: більше людей працюють, більше бізнесів відкриваються, більше податків у бюджет. Це запускає ланцюжок: робочі місця → зарплати → витрати → податки → розвиток громади → задоволення потреб населення громади.
Важливо розуміти: навіть маленька громада може знайти свою сильну сферу. Це може бути розвиток малого і середнього бізнесу,
створення переробних підприємств, вирощування нішевих культур. Головне – правильно оцінити свої ресурси та можливості.
Місцева влада має діяти активно: рекламувати громаду, залучати інвесторів, створювати умови для бізнесу. І головне – не чекати допомоги від держави, а розвиватися самостійно. Це єдиний шлях до сильних шкіл, сучасних лікарень і якісних доріг.
Ми повинні враховувати, що Дніпропетровщина стала прифронтовим регіоном. Приватний бізнес зараз обережний з інвестиціями, і тут ми всі повинні бути реалістами – їх не буде в умовах війни. Горизонт планування у приватного бізнесу – щонайменше на 5 років.
Без створення умов для інвестицій, пошуку нових джерел доходу та планування на перспективу багато громад залишаться просто споживачами бюджету.
Це реальність, і без змін вона не стане іншою.
Але закінчення війни відкриє нові можливості: програми міжнародної допомоги на відбудову, інвестиції та відновлення економіки.
До цього треба готуватися вже зараз.
