Середня чисельність шкідника – 0,3 екземпляра на квадратний метр посівів, максимально – 3.

За прогнозами синоптиків, плюсова температура повітря утримається в найближчий час, тож гусениці ще будуть шкодити посівам.

Метеорологічні умови

Наприкінці першої та на початку другої декади листопада спостерігалася прохолодна, переважно суха та вітряна погода. Максимальна температура повітря підвищувалася до 15,3° тепла, поверхня ґрунту прогрівалася до 21° тепла. Мінімальна температура повітря знижувалася до 3° морозу, поверхня ґрунту охолоджувалася до 5º морозу.

Сума опадів за звітний період становила 3 мм.

Запаси продуктивної вологи в орному шарі ґрунту під озимою пшеницею становили 13 мм, у метровому – 23 мм.

Агрометеорологічні умови декади були задовільні для росту та розвитку озимих культур.

 Фенологія культур

Озимий ріпак – розетка;

озима пшениця – 3 листки – кущення.

Шкідники озимої пшениці та озимого ріпаку

Гусениці озимої совки ІІ покоління шкодочинять на 43% обстежених площ посівів озимого ріпаку та озимої пшениці, середня чисельність – 0,3 екз./м², максимально – 3. Їхнє живлення неактивне через зниження температури повітря, але опускання у нижні шари грунту поки що не фіксується. За прогнозами синоптиків, плюсова температура утримається і надалі, тому шкодочинність гусениць триватиме ще деякий час. За віковим складом гусениці У віку становлять 49%, УІ – 51%.

Також зниження температури (особливо у нічні години) негативно впливає і на шкодочинність личинок хлібної жужелиці – живлення личинок шкідника неактивне. Заселено 12% обстежених площ посівів озимої пшениці за середньої чисельності 0,2 екз./м², максимально – 1. За віковим складом личинки ІІ віку становлять 69%, ІІІ – 31%.

Попелиці. На посівах озимої пшениці завершується відкладання яєць, які і будуть зимувати. Заселено 17% обстежених площ посівів озимої пшениці, середня чисельність імаго становить 1 екз./росл., максимально – 2, яйцекладок – 1 на рослину при заселенні 1,5% рослин.

Триває неактивне живлення білокрилки на 22% обстежених площ посівів озимого ріпаку за середньої чисельності 1 екз./лист, максимально – 4, заселено у середньому 2% рослин, максимально – 4%.

Незважаючи на доволі прохолодну погоду, триває шкодочинність та відкладання яєць капустяної попелиці на 23% обстежених площ посівів озимого ріпаку. Заселено у середньому 1,5% рослин, максимально – 4% за середньої чисельності 1 кол./росл. та 1 яйцекл./росл., максимально – 2 кол./росл. на крайових смугах.

Погодні умови звітного періоду сприяли незначному розвитку та поширенню хвороб на посівах озимих культур.

Борошнистою росою уражено 13% обстежених площ, у середньому – 0,5% рослин, розвиток хвороби – 0,5%.

Кореневі гнилі виявлено на 3% обстежених площ посівів озимої пшениці, уражено 0,2% рослин.

Пероноспорозом на посівах озимого ріпаку уражено 19% обстежених площ, у середньому – 1,5% рослин, максимально – 3%. Розвиток хвороби – 0,5%.

 Мишоподібні гризуни

Маршрутно-колоніальним способом обстеження виявлено незначне збільшення житлових нір та колоній на посівах озимих культур та неорних землях.

На посівах озимої пшениці гризунів виявлено на 20% обстежених площ, середня чисельність – 1,1 кол. з 1,2 житлової нори, максимально – 2 кол./га з 3 житловими норами (на крайових смугах).

Шкідниками заселено 20% обстежених площ посівів озимого ріпаку, середня чисельність – 1,2 кол. з 1,3 житлової нори, максимально – 3 кол./га з 4 житловими норами (на крайових смугах).

Мишоподібними гризунами заселено всі обстежені площі посівів багаторічних трав, середня чисельність – 1,5 кол./га з 2,2 житлової нори, максимально – 3 кол./га з 3 житловими норами.

На неорних землях, незораних полях після соняшнику, кукурудзи та стерньових культур середня чисельність колоній шкідників становить 1,9 кол./га з 2 житловими норами, максимально – 5 кол. з 5 житловими норами.