Гендерночутливий “Межівський меридіан”…

…У 2020 році вперше у Дніпропетровській області було вперше проведено гендерний моніторинг публікацій гіперлокальних медіа. Аналізу підлягали журналістські матеріали 10 видань–  у тому числі й «Межівського меридіану» щодо рівня їх гендерної чутливості. До уваги бралася кількість жінок  як героїнь публікацій,  експерток (тих, хто коментує ті чи інші теми), вживання фемінітивів тощо…

Так от, серед газет Дніпропетровщини – учасників моніторингу 2020 році першість належить саме «Межівському меридіану» !  І ми цим, по-праву, пишаємося…

Але на цьому історія з нашою гендерною чутливістю не завершилася…

Як її продовження  – “Межівський меридіан” запросили стати учасником VІI ГЕНДЕРНОЇ МЕДІАШКОЛИ, яка проходила 16-18 квітня 2021 р. (онлайн),  у межах проєкту «Гендерночутливий простір сучасної журналістики», що реалізовується Волинським прес-клубом у партнерстві з Гендерним центром, Незалежною громадською мережею прес-клубів України та за підтримки «Медійної програми в Україні», що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) і виконується міжнародною організацією Internews.

Що нового ми дізнались для себе?

Насправді, під час МЕДІАШКОЛИ піднімалось чимало цікавих і, на перший погляд, здавалося б, досить очевидних тем  у питанні гендеру. Але тільки на перший погляд…

 

  • Що таке «гендер», «стать», «гендерна рівність». Національний і регіональний механізми впровадження гендерної рівності в Україні.

  • Гендерні стереотипи та сексизм у суспільстві й медіа: види, прояви та вплив

  • Коректна лексика  та гендерночутливий контент.

  • Політика гендерної чутливості медіа. Для чого вона потрібна виданню і як впливає на його діяльність.

  • Гендернозумовлене насильство

Серед спікерів медіашколи, з якими ми провели кілька три насичених, але, безумовно, інформативних дні : Оксана Ярош – голова ГО «Гендерний центр Волині», експертка проєкту «Гендерночутливий простір сучасної журналістики», Наталія Тарасенко – експертка, тренерка з гендерних питань, голова ГО «Паритет» (м. Житомир), Світлана Дубина – правозахисниця, тренерка, голова правління ГО «Вісь» (Вінниця), Антоніна Торбіч – заступниця головного редактора Порталу «4 влада» (Рівне), Наталка Пахайчук – керівниця інноваційних проєктів CID Media Group (Луцьк), Марта Чумало – заступниця голови Центру “Жіночі перспективи”, психотерапевт (м. Львів).

За підсумками навчання у МЕДІАШКОЛІ редакція отримала ряд корисних інформаційних матеріалів, зокрема “Гендерну Абетку для українських медіа” та ін .

Наступним кроком нашої участі у проєкті стало схвалення колективом редакції на загальних зборах базових приниципів Гендерної складової у редакційній політиці “Межівського меридіана”.

Політика гендерної чутливості медіа

Опираючись на Загальну декларацію прав людини ООН, закони України (Конституцію України, Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків), Кодекс етики українського журналіста, колектив (назва медіа) дотримується принципів верховенства права, поваги до людської гідності та недискримінації за будь-якою ознакою, в тому числі – за ознакою статі / гендерною ознакою.

У внутрішньоредакційній поведінці є неприпустимим:

–   ставлення до колег як до обслуговуючого персоналу;

–  харасмент (сексуальні домагання);

–  психологічний тиск, вербальна зневага, приниження за ознакою статі / гендерною ознакою;

–  сексистські жарти й анекдоти;

–  перешкоджання в роботі, стигматизація за ознакою статі;

–  підбурювання до ворожнечі, насилля.

У професійній діяльності журналістки та журналісти:

–   дотримуються гендерного балансу при підготовці матеріалів: рівною мірою пишуть/розповідають про чоловіків і жінок, звертаються за коментарем/експертною думкою як до чоловіків, так і до жінок із різних тематик;

–  не використовують і не поширюють стереотипних образів фемінності та маскулінності щодо жінок і чоловіків та дискримінаційного, сексистського контенту (як текстового, так і візуального); двозначні висловлювання, непристойні натяки на поведінкові «особливості» є неприпустимими;

–  не продукують контенту (як текстового, так і візуального), який сприяє сексуалізації та об’єктивації жінок;

–  сприяють видимості жінок у політичній, економічній, воєнній та інших сферах, які стереотипно вважаються чоловічими, а також видимості чоловіків у сферах, які стереотипно вважаються жіночими, – сфера розваг, моди, освіти, піклування про дітей та сім’ю тощо;

–  при висвітленні різноманітних суспільно-політичних тем, професійних здобутків (успіхів) жінок не акцентують уваги на їх зовнішності (одяг, зачіска, макіяж, аксесуари тощо), не запитують, чи є в них час на сім’ю, господарство тощо;

–  уникають засудження, оціночних суджень щодо життєвого вибору жінок і чоловіків;

–  уникають віктимізації (переведення відповідальності і вини за скоєне насильство на постраждалу особу, наприклад, щодо тих, хто постраждали від торгівлі людьми, домашнього чи сексуального насильства, опинилися у сфері проституції та ін.), а також не створюють на цих темах сенсацій;

–  не акцентують увагу на расовій приналежності, громадянстві, соціальному статусі жінок і чоловіків;

– в опитуваннях завжди дотримуються гендерного балансу (стежать, аби чоловіки та жінки різного соціального статусу і віку були представлені однаковою мірою);

–  використовують фемінтиви на позначення професій, посад, видів діяльності, зайнятості жінок;

–  систематично висвітлюють питання гендерної дискримінації в побуті / сім’ї, діловій сфері, бізнесі, при здобутті професії, працевлаштуванні та оплаті праці, побудові кар’єри, участі у воєнних діях, участі в громадсько-політичному житті тощо.

Редакція:

–  вітає і сприяє підвищенню рівня компетентності своїх працівників/працівниць з гендерної тематики;

–  вагітним, батькам (і жінка, і чоловікам), у яких є малі діти, забезпечує гнучкий графік роботи;

–  забезпечує всім працівникам і працівницям рівні умови для навчання та кар’єрного зростання;

–  не ділить теми майбутніх матеріалів (а отже – і завдання) на «жіночі» та «чоловічі», тим самим не підтримує стереотипи і дає можливість всебічного розвитку та реалізації своїх співробітників і співробітниць;

–   забезпечує необхідні умови для комфортної роботи та рівну оплату праці та для жінок і чоловіків.

________

Пропозиції розроблено в межах проекту «Гендерночутливий простір сучасної журналістики», що реалізовується Волинським прес-клубом у партнерстві з Гендерним центром, Незалежною громадською мережею прес-клубів України та за підтримки «Медійної програми в Україні», що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) і виконується міжнародною організацією Internews

Участь редакції в  проєкті «Гендерночутливий простір сучасної журналістики» триває!

Так що далі – обов’язково буде…