Які проблеми хвилюють мешканців житлового масиву Сонячний і що вони пропонують владі?
Без сумніву, мешканці кожної з вулиць селища Межова чи інших населених пунктів ОТГ мають чимало питань до влади.
Благоустрій, дороги, якість комунікацій, утилізація сміття, інфраструктура, врешті зворотній зв’язок із владою і т. д. Все це завжди хвилювало і хвилює людей…
«А чому по тій вулиці зробили, а в нас – ні…?».
Обираючи вулицю Межової, де ми могли б поспілкуватись з жителями, аби дізнатись: наскільки комфортним є їхнє життя – довго думали.
По-перше, у багатьох вулиць селища досить схожі проблеми . Насамперед – стан доріг. І як правило, вирішення цього питання вважається чи не панацеєю від усіх проблем.
– От якби дорогу зробили, – нічого більше не треба. – говорять бабусі, що поспішають на ринок. – Хіба що пенсію гідну! Та ціни прийнятні…
Тож, під час вибору, ми вирішили проаналізувати активність мешканців Межової у соцмережах: яка вулиця є найактивнішою у відстоюванні своїх інтересів?
Як з’ясувалося – це вулиці Пушкіна, Сонячна, Осипенка – тобто, житловий масив Сонячний.
І це абсолютно логічно, адже тут найбільша густота населення в селищі, знаходяться багатоквартирні будинки, магазини, поряд – центральна лікарня, школа.
І коли виникає проблемне питання – то одразу створюється соціальна напруга, яка негайно виливається в соціальних мережах.
Отож вирушаємо, попередньо домовившись про зустріч з місцевим активістом – Тетяною.
І ЗНОВУ … ДОРОГА
Точніше, не завершений ремонт дорожнього покриття по вул. Пушкіна. Ще восени минулого року зроблено відсипку щебенем і на тому роботи зупинились…
– Дуже незручно, – говорить Тетяна, – Дорога, звичайно, була в жахливому стані і ми дуже чекали ремонту. Але зараз навіть гірше, бо пересуватись нею дуже складно.
Ми знаємо, що цей проект фінансується з державного бюджету. Однак у зв’язку зі складною ситуацією в країні – епідемією COVID – фінансування багатьох подібних проектів призупинено. Що ж, чекаємо…
– Проте ми не тільки критикуємо та вказуємо на помилки, – продовжує активістка. – Можемо й подякувати владі, язик, як- то кажуть, не відсохне.
Минулого року у нас можна сказати було невелике свято на масиві. Відбувся капітальний ремонт дорожнього покриття внутрішньо квартального проїзду (тобто – всередині масиву).
Роки беруть своє і дорожнє полотно мало численні дефекти та пошкодження, тріщини, вибоїни. Це спричиняло багато незручностей як пішоходам, так і транспортним засобам.
У звязку з цим, зважаючи на чисельні зверення жителів, селищною радою було реалізовано досить масштабний проект
Як нам вдалося з’ясувати, відповідно до цього проекту – загальна площа відремонтованого полотна внутрішньо квартального проїзду склала понад 5700 кв. м.. Крім того, реконструйовано – понад 450 кв. м. тротуарів та територій біля під’їздів Загальна вартість проекту – понад 4,5 мільйонів, з них – 10%, тобто понад 450 тисяч гривень кошти місцевого бюджету.
ПОДЯКУВАТИ ТРЕБА… АЛЕ Є Й ПРОПОЗИЦІЇ
До нашої розмови починають приєднуватись сусіди. Враховуючи, що будній день – це переважно пенсіонери. Що ж, непогано, вони завжди мають власну думку і не бояться її висловити
Анатолій Іванович – пенсіонер, адвокат:
– Чи комфортно нам проживати тут? Що сказати – ми звикли. Особисто я на житловому масиві Сонячний проживаю з 1985-го року…
Вулицю Пушкіна ви бачили – там коментувати щось зайве. Припинилося фінансування і на тому край.
Нова дорога по самому масиву – це, звичайно, чудово. Для всіх: пішоходів, транспорту, мам з колясками. Бачу, що й дітвора із задоволенням ганяє на великах, скейтах… Коли є за що подякувати – чому – ні.
А ще – світло у нас з’явилося – теж плюс…
– У 2017-му, – підхоплює Тетяна, – до цього – був просто аврал. Увечері – хоч око – виколи. А зараз і ліхтарі регулярно міняють.
Анатолій Іванович слушно зауважує, що критикувати всі вміють. Але він особисто керується принципом: «Критикуєш – пропонуй!»
– Дивіться, – говорить він. – З утилізацією твердих побутових відходів у нас –начебто проблем немає. КП «Комунсервіс» по графіку їх вивозить. Але є нюнас…
Кілька разів на рік, особливо навесні – перед Великоднем чи восени – коли збираємо листя та інше сміття, непогано було б, аби влада поставила на масиві лафет (тракторний причеп), або кілька.
Щоб ми могли цивілізовано утилізувати сміття з присадибних ділянок. Та й спалювати листя в межах населеного пункту – це адміністративне правопорушення.
СТАРІ ДЕРЕВА ТРЕБА ПРИБРАТИ!
Жваве спілкування посеред масиву привертає увагу й інших мешканців.
Подружжя Леонід та Лідія теж пенсіонери. Цікавляться, з якого приводу зібрання і приєднуються до розмови.
Одразу спливає ще одна проблема, яку в унісон підтримують всі співрозмовники.
Старі дерева – тополі, які «відслужили» вірою та правдою не одне десятиліття, даруючи затінок жителям масиву. Але тепер – вони становлять небезпеку, адже з роками підсихають, з них падають гілки, а не дай Боже і ціла деревина не витримає потужного пориву вітру.
– Висота чималенька, – додає Анатолій Іванович, – І самотужки нам не впоратись. Та й просто «завалити» кілька тополь на новий асфальт – було б якось не по-хазяйськи.
– До речі, у селищній раді з’явилася вишка, – підтримують тему Леонід та Марина. – Тож могли б допомогти з цим питанням.
Варто відзначити, що проблема: як цивілізовано і без наслідків прибрати старі дерева (переважно тополі) актуальна в Межовій не тільки для житлового масиву Сонячний.
СПІЛКА ЖИТЕЛІВ, ВОДА І ДИТЯЧІ МАЙДАНЧИКИ!
…Як гуртуються місцеві жителі задля вирішення спільних проблем?
Спілок чи інших об’єднань мешканців на масиві немає. Точніше, вони – є, але неофіційні! Говорять, що самі збираються, впорядковують прилеглу територію, косять траву, ремонтують під’їзди.
– Треба вивчити це питання (тобто об’єднань громадян) з правової точки зору, – говорить адвокат Анатолій Іванович. – У містах це нормальне явище. Можливо і в нас колись виникне така необхідність?
Водопостачання тут централізоване, а тема якості води в селищі вже набила добрячу оскомину всім, хто цікавиться проблемою.
– Що ж ми не розуміємо? – зітхає Леонід. – старий водогін і т. д. Але знаєте, по масиву 2017 року встановлено кілька колонок для води, дуже зручно, використовуємо її переважно для господарчих потреб. Причому безкоштовно..
Нарешті коментуючи дозвілля дітлахів на масиві – активіст Тетяна – ( до речі, мама в декретній відпустці) відзначила, що дитячі майданчики є, але вони невеличкі. Тож, коли приходять пора літніх канікул – на них справжній цейтнот.
– Знаю, що були плани встановити у нас великий, багатофункціональний майданчик. Але сьогодні, мабуть, не до того.
ЯК ЕПІЛОГ…
Вже прощаючись із місцевими жителями побачили двох жіночок. Теж пенсійного віку. Як з’ясувалось – вони знайомі, але кожна прямувала в своїх справах.
Нашому опитуванню здивувались:
– А підвищення пенсії вас не цікавить?
– Можливо наступного разу… А сьогодні цікавить ваш комфорт на масиві.
– Та нічого. Точно не найгірша вулиця чи масив. Дорогу (Пушкіна) тільки дарма розібрали. Щось хотіли, але «до ума не довели»…
І тут репліка , яка стала знаком оклику до всього інтерв’ю.
– Можливо вам буде цікаво, але я будувала цей масив…
– ???
– Так-так – не дивуйтеся, здається це були 1986-88 роки. Навіть школу – ту, що поруч теж ми будували.
Ось такий несподіваний поворот. Як з’ясувалося, Люба Олексіївна – справжній кранівник колишньої будівельної організації ПМК-12 (пересувна механізована колона), яка у 70-х, 80-х роках минулого століття здійснювала будівництво багатьох об’єктів у селищі та по всьому району.
Сьогодні – вона на заслуженому відпочинку, але те, що масив живе – її надзвичайно тішить…
спілкувався Євген Травневий
