Один день із життя по-мінімуму…

“Межівський меридіан” вирішив зробити експеримент і перевірити: чи реально прожити на встановлений державою прожитковий мінімум? З яких на харчування відведено “аж” 851 гривня, або 27,5 грн на день…

Що таке прожитковий мінімум ?

Це вартісне вираження отого мінімального набору продуктів харчування, непродовольчих товарів та послуг, який вкрай необхідний кожному з нас для збереження здоров’я і забезпечення життєдіяльності. Відповідно до ст. 7 Закону про держбюджет на 2020 рік з 1 січня розмір прожиткового мінімуму на одну особу з розрахунку на місяць становить 2027 грн.

Звичайно, найважливіша частина цього мінімуму – продукти харчування. Українці витрачають на їжу понад 42% своїх доходів. Про це повідомляє пресслужба Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки» з посиланням на дослідження міністерства сільського господарства США (USDA), яке моніторить витрати на харчування у понад 100 країнах світу.

Ну, а тепер можна й порахувати

Почнемо з того, що на харчування нам із 2027 грн залишається 851 грн (оті 42 %). На щодень виходить аж…27,5 грн.

Що і в якій кількості має бути у нашому щоденному раціоні? Ми скористалися порадами фахівців-дієтологів (Інтернет-джерела), які виділяють 5 груп продуктів, в ідеалі необхідних людині для підтримання здоров’я. І порівняли з рекомендаціями наших законодавців, які склали для нас споживчий кошик, відповідно до якого і розрахували прожитковий мінімум.

 

Потім ми пройшлися магазинами (навіть до відділення зв’язку завітали, бо й там торгують продуктами та речами першої необхідності), зробили закупки «за списком». Зазначу, що закупки робилися в різних торгових точках, продукти обиралися середньої вартості. Після довгих і напружених розрахунків маємо таку картину:

Про кількість і про якість

 

Отже у «харчовий ліміт» у 27,5 грн нам не вдалося вкластися ні за якими розрахунками. Так, ми не вийшли за рамки 65 грн, але ж «проїли» і енергоносії, і ліки, і одяг. І це ж був кількісний бік питання. А ще ж є і якісний. Якщо брати хліб з борошна грубого помелу (а в ідеалі цільнозерновий), то його вартість зросте. Так само макаронні вироби мають бути із твердих сортів пшениці, що теж значно дорожче. Та й коли ви такі зустрічали останній раз у Межовій? Цікаво, що хліба, картоплі, цукру нам пропонують за «державними нормами» більше, ніж треба. Натомість овочів, фруктів, молочних продуктів явно не додають. Особливо велика різниця в кількості бобових – аж 70 грамів. Виходить так, що вуглеводи та крохмаль мають замінити клітковину, білки, необхідні мікроелементи.

Така «дієта» годиться тільки для експерименту

Та все ж таки, що можна купити на «харчові» 27,5 грн? Мій сьогоднішній «прожитковий набір» наступний. Хлібина вагою 0,55 кг коштує 9,40 грн. Один огірок (170 г) обійшовся у 6,62 грн, одне яблуко (160 г) – у 3,52 грн. За дві невеликі картоплини (250 г) довелося заплатити 3,74 грн. Іще вистачило на два яйця. Залишилося 84 копійки, які підуть на оплату гарантованих мінімальних послуг (може, це буде газ, на якому готуватиму куплену картоплю). Ось так. Кілька днів на такій дієті можна прожити.  Але тільки у якості експерименту.

Можна, звичайно, збільшити суму закупок, але тоді мусимо зекономити на засобах гігієни (може, зуби чистити через раз? Так послуги стоматолога теж не безкоштовні). Або не купити кофтинку до літа (стареньку поносимо, чи нам звикати?). І пильнуйте, щоб голова часом не заболіла, бо на таблеточку вже не залишається.

З другою частиною прожиткового мінімуму (оплата послуг та непродовольчих товарів) навіть експериментувати страшно. Але точно знаю, що двох флаконів шапмуня по 250 мл на рік мені точно не вистачить.

Про знижки, бонуси та інші способи вкластися у мінімум

Чи багато ви маєте бонусних карток з різних магазинів та супермаркетів? А варто мати. Знаю багатьох, хто полюбляє використовувати накопичені бонуси в якості знижки при оплаті покупки. А ще багато моїх знайомих регулярно слідкують за знижками у торгових мережах, за різними акціями. Це дещо знижує витрати, хоча й несуттєво. Можна порадити оптові закупки, так зазвичай вигідніше. Ну і найприємніше – ми живемо в сільській місцевості. Тому власний город і хоч маленьке господарство можуть здешевити нам стіл. Хоча корми для тварин, добрива й насіння теж не дармові, та все ж.

 

«Єврокошики»…

А що входить до споживчих кошиків європейців? Французи, наприклад, мають у переліку серед іншого вино, корм для котів та собак, рідке мило, відвідування перукарні, засоби для укладання волосся. Німці не уявляють свого життя без пива, витрачають на нього значні кошти, тому цей напій закладений до їх споживчого кошика. А у Великобританії враховані  комп’ютерні ігри, дорогі лікери, шоколад. У США необхідним мінімумом вважають користування інтернетом, мобільні телефони, витрати на освіту, медичне обслуговування, алкогольні напої, сигарети. Виходить, що там до кошика заносять те, чим люди користуються. А у нас те, чим ми маємо, на думку законотворців, користуватися.

Що у підсумку?

Жити на такій «дієті», яку пропонує нам влада, м’яко кажучи – не дуже. Ми сьогодні не торкалися витрат на проїзд, оплату комунальних послуг, виплати кредитів (якщо вони наявні). Ми не говорили про відпочинок, хобі, навчання, лікування. Бо на все це прожиткового мінімуму банально не вистачає! Чи може в когось є «рецепти виживання»? Поділіться.

Антоніна ТАРАСЕНКО