Щоб я зробив у першу чергу, як би став… головою ОТГ?

Коли почитати коментарі під будь-яким постом  у соцмережах, де обговорюють злободенні проблеми нашого життя – буття – то виникає стійке переконання, що ми з вами досить-таки компетентний народ.

Причому в багатьох питаннях, якщо не сказати більше – практично у всіх!

Знаєте, як говорять, що всі добре розбираються  у політиці, футболі та медицині.

Ні, ну справді: кого не спитай – кожен головний тренер улюбленої команди, лікар широкого профілю, і, звичайно ж, Президент країни…

Всі знають: що, де і як треба зробити!

 «Межівський меридіан» провів невеликий експеримент, опитавши кілька випадкових земляків, яким поставили єдине питання: «Щоб я зробив у першу чергу, якби отримав повноваження голови ОТГ?»

Місце для опитування обрали найлюдніше в Межовій – біля супермаркету АТБ.

 

МИХАЙЛО:

– Я на місці мера? А що тут придумаєш оригінальне? Дороги треба робити… Але я чудово розумію: звідки ті кошти?

Якщо чесно, нічого особисто я б не зробив  більше того, ніж робиться в громаді. Для цього потрібен хист, ентузіазм, щоб керувати. Не так це просто, як здається.

Я ніколи особливо не розсипався в компліментах владі, але сьогодні робиться у Межовій багато. Знаю населені пункти і  райони, де й того не має.

А відповідальність на тій посаді величезна! Кожному своє… Я б не претендував на таке крісло.

 

ЄВГЕН та ОЛЕКСАНДР:

– Ми не зовсім межівські… З села – Райполя.

– Але ж Межівська громада?

– Межівська, але чесно, ніколи не думали над таким питанням. Робота потрібна для молоді, мабуть, це головне.

– Давайте  наштовхну на думку. Можливо стадіон якийсь би побудували, парк розбили, дорогу відремонтували?

– О! Дорога на Райполе! Її б відремонтував, а то ями такі що…!

– Але дорога державна, з місцевого бюджету не можна на неї використати кошти. До речі, хоча б приблизно уявляєте суму такого ремонту ?

– Ну тоді не знаємо… Поліцію треба чесну. Бувайте!

 

ЖІНОЧКА, яка погодилась на коментар, але не забажала представитись:

– Всі знають наші проблеми, але що говорити? Чи від цього щось поміняється?

– Просто Ваше бачення, що треба зробити насамперед? А Ви, як мер, можете на це вплинути…

– Якість води б змінила. А то вона просто не витримує критики. Зате ціна самі знаєте яка? (від ред: 30 грн – кубічний  метр)

– І все? Чи може ще щось?

– Нехай хоча б це зроблять…

– Але ж ми уявляємо, що мер – це Ви. Тож, як поліпшити якість води?

– Звідки я знаю? Але точно – така як зараз – нікуди не годиться!

 

ЛЮБОВ:

– Ого клопіт!? Краще щось простіше запитайте… Не знаю… Дороги скрізь би поробила б. Це – головне !

– Може конкретніше: яку дорогу?

– Всі по селищу, нехай всім буде добре! Хоча – ні,  в першу чергу – Ювілейну, бо я там проживаю (сміється).

 

РУСЛАН:

– Для мера роботи завжди багато, куди не кинься. Треба подумати… Дороги жахливі!

– Я вас розчарую – Ви не оригінальні. Практично 100% респондентів про це говорять.

– Значить – це  дійсно проблема. Якщо ми стоїмо зараз на проспекті Незалежності і тут все як і має бути – дорога, тротуар зроблені. То які питання?  А коли яма на ямі, особливо на залізничних переїздах,  перехрестях, малих вулицях.

Хоча ні – ідея є , яку б я реалізував! У Польші населені пункти озеленяють туями. Це дуже гарно і кажуть, що недорого. В парку, по проспекту – скрізь би посадив.

До речі, в мене вдома вже посаджені туї!

 

ОЛЕКСАНДР:

– Спорт, спорт, і ще раз спорт! Зайнявся б розвитком спорту. У Межовій і громаді! Це здоров’я населення, дозвілля молоді.

У футбол мало юнаків грає – гляньте: скільки команд залишилось в районній першості?

А треба ж розвивати не тільки футбол! Усі напрямки.

– Спорт  – це чудово, але можливо на думку спаде щось нагальніше? Без чого той же спорт неможливий…

– Ви праві, спорт – відображення рівня життя населення. Молодь їде на заробітки, багато не повертаються. Треба, щоб робочі місця були на селі.

– Як на це може вплинути мер?

– Мабуть, залучати інвесторів, розвивати виробництво – заводи, фабрики і т. д .  Та думаю,  по всій Україні така проблема.

Я не готовий підписуватись, під тим, що  особисто зміг щось поміняти на місці мера.

Одразу скажемо, що на живе спілкування погодився лише кожний 8-10-й із земляків. При тому, що ми намагались не бути вибірковими, а зачепити питанням різні вікові та гендерні  групи.

На жаль, з розумінням ставляться до таких опитувань переважно пенсіонери, рідше молодь і відмовляється ділитись думками  та частина земляків, яка, власне працює, сплачує податки  саме сьогодні.

Також бачимо, що відповіді зовсім не відрізняються оригінальністю. Місце мера багатьом здається величезною відповідальністю. А проблеми стану доріг і безробіття залишаються найгострішими, найзлободеннішими.